Місяць: Лютий 2023

Окупанти заявили про затримання бердянських партизанів

Сьогодні вранці у рашистських телеграм-каналах з’явилися публікації про те, що окупаційні каральні органи затримали у Бердянську представників сил опору, серед яких місцеві жителі Даміан Омельяненко та Олексій Макаренко. Таким чином вони нібито запобігли черговому замаху на «заступника голови ВДА Бердянська» Павла Іщука (нагадаємо, в листопаді журналісту-зраднику вибухом відірвало деякі статеві органи, але він вижив).

Крім цього чоловіків звинувачують у причетності до підривів окупаційного коменданта Артема Бардіна, ліквідації подружжя-колаборантів Бойко та поліцая Олександра Колеснікова, а також до вибуху біля штабу «єдіная россія». Організаторами вказаних заходів називають Андрія Пітюкіна та Юрія Ледовського – обидва внесені до «реєстру» російського сайту «Волонтьор» (аналог українського «Миротворця»).

Незважаючи на опубліковані «зізнавальні» свідчення затриманих українців, все це викликає, м’яко кажучи, великі сумніви, адже практика вибивання рашистами необхідних свідчень широко відома, а їх зйомки неодноразово викривалися. Подібні фальсифікації окупантами часто робляться для звіту перед начальством і для поповнення обмінного фонду.

Пізніше в телеграм-каналі «Бердянська партизанська армія» з’явився допис про те, що затримані люди не мають жодного відношення до діяльності руху опору та проведених ним операцій і обіцянкою найближчим часом це довести.

Юрій Малашко – новий голова Запорізької обласної військової адміністрації

Після звільнення Олександра Старуха Запорізька обласна військова адміністрація рівно два тижні залишалася без голови. Сьогодні Президент України Володимир Зеленський визначився з кандидатирою і на цю посаду призначив Юрія Малашка, який до цього виконував обов’язки голови Антитерористичного центру при СБУ.

Про нього відомо не багато. Раніше Малашко очолював Об’єднаний центр з координації пошуку, звільнення незаконно позбавлених волі осіб у районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях при СБУ та головув у Красногорівській військово-цивільній адміністрації Донецької області.

Його колишня колега по ВЦА Тетяна Рязанова характеризує його як, керівника, який «виховував своїх підлеглих розмовляти українською».

Без сумніву, людина з широким досвідом роботи у силових органах на посаді голови ЗОВА в умовах повномасштабної війни – найкраще рішення. Чекаємо на кадрові рішення і подивимось, як це призначення вплине на ефективність роботи Бердянської МВА.

Розпочався суд над псевдоочільницею бердянського відділу освіти Галиною Шадуріною

Сьогодні в Жовтневому районному суді міста Запоріжжя відбулось підготовче засідання за справою Галини Шадуріної, яка у квітні минулого року прийняла пропозицію окупаційної влади Бердянська зайняти посаду начальниці відділу освіти. Вона обвинувачується за частиною 5 статті 111-1 Кримінального кодексу України – добровільне зайняття громадянином України посади, пов’язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора. Судовий розгляд відбуватиметься в порядку спеціального судового провадження – за відсутності Шадуріної, оскільки вона переховується на окупованій території.

26 липня Шадуріна разом з фейковою директоркою школи №2 Ларисою Чертищевою їздила до Мелітополя, де з рук заступниці голови російської держдуми Ганни Кузнєцової та представників міністерства освіти рф отримала для цього учбового закладу таке собі «свидетельство об аккредитации российского образца».

22 серпня Шадуріна знову їздила в Мелітополь – на так звану «первую педагогическую конференцию работников образования Запорожской области». Тоді за повідомлення ворожих медіаресурсів, вона очолювала делегацію у складі 170 педагогів від «бердянского образовательного округа».

У вересні Шадуріна дала інтерв’ю журналісту киргизького видання «Спутнік», який відвідав Бердянськ і розповіла, що «на протяжении довольно долгого времени украинская власть промывала детям мозги с самого юного возраста», а коли вона знайшла підручники та методичні посібники, то закрила їх під замок, бо була ними шокована. Також колаборантка додала, що «даже не думала, что у нас перед глазами такое творилось – из детей готовили юных бандеровцев, в учебниках даже обучали готовить «коктейли Молотова». К счастью, сейчас всё возвращается в привычное русло, эти учителя к нам уже не вернутся». І так далі, у притаманному рашистам пропагандистському дусі.

До окупації міста Шадуріна останні 20 років працювала у відділі освіти Бердянської міської ради на посаді головного спеціаліста і фактично відповідала за підбір шкільних вчителів та інші кадрові питання.

На своїй керівній ролі Галина протрималась недовго – наприкінці жовтня рашистська окупаційна влада призначила нову начальницю – Ганну Каркелан, яка у міськво працювала бухгалтером (цю посаду вона обіймала і до війни). Шадуріну з невідомих причин понизили до рівня «заступниці начальника відділу освіти».

Наразі Шадуріній загрожує позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років та з конфіскацією майна або без такої.

Під Бахмутом загинув військовий з Бердянська Олександр Шиян

17 січня у боях неподалік Бахмуту на Донеччині загинув 21-річний солдат Олександр Шиян. Він був уродженцем Бердянська і до повномасштабного вторгнення займався волонтерством, багато часу присвячув служінню для діток з інвалідністю та їхніх мам. Олександр був одружений, останній час мешкав у Рівному, звідки була його дружина. Після повномасштабного вторгнення російської армії, він почав волонтерську діяльність для ЗСУ, а згодом потрапив до сил територіальної оборони та врешті і до лав ЗСУ.

Близьки запам’ятають Олександра як християнина, веселого, гуморного добряка. Сестри пригадують, що він цікавився своїм родовідом, пишався тим, що є українцем.

«Саша не хотів воювати, але у його рідному Бердянську війна значно ближче, аніж у Рівному, тому бачив багато на власні очі… Тато його друга загинув в АТО, тож він не хотів, аби орки були тут, прагнув, аби вони пішли геть» – розповіла дружина полеглого воїна.

Поховання Героя відбулось 2 лютого у Рівному. Олександр усвідомлював ризик, на який йшов, тож передбачливо дав чіткі вказівки, у разі його смерті проводити камерну церемонію прощання для близьких виключно у світському одязі, без штучних квітів і без військового вшанування на майдані Незалежності. Його волю виконано.

Юний бердянський художник Максим Бровченко зустрівся з Валерієм Залужним

Учора десятирічний художник із тимчасово окупованого Бердянська Максим Бровченко, відомий як «Космо-Макс», зустрівся з головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним. Вони обмінялися презентами: хлопець подарував картину, на якій намалював українських військових, що збивають російські ракети та передав листи від своїх друзів, а генерал – частину ствола підбитого російського танку, медальйон, чашку та полотно з автографом.

Попри розлад аутичного спектру, Максим продає власні роботии, збираючи десятки тисяч гривень для української армії. Майже усі його твори на космічну тематику, тож його часто називають «українським Пікассо».

«Моя віра в Перемогу зміцнилась», – написав хлопець на своїй сторінці у Facebook після зустрічі.

В Україні зареєстровано 19 тисяч переселенців з Бердянська

Вже майже рік Бердянськ знаходиться в тимчасовій окупації російської армії і увесь цей час місцеві мешканці залишають його, рятуючись від нестерпного життя. За даними ДП «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України», станом на 30 січня 2023 року статус внутрішньо переміщеної особи отримали 19080 бердянців.

Найбільша кількість з них – 5253 людини – зареєструвались у Запорізькій області (28%). І це не дивно, адже виїзд на підконтрольну Уряду територію здійснювався у напрямку Запоріжжя і саме там розташовані гуманітарні штаби та центри допомоги.

Серед лідерів-приймаючих сторін такі регіони, як місто Київ (3478), Дніпропетровська (2457), Львівська (1220) та Київська області (1127 людей) – як бачимо, бердянці для переїзду намагаються обирати або найближчі місця, або найбільш розвинені.

Найменші кількості отримання статусу ВПО були зафіксовані у Луганській (4), Херсонській (8), Донецькій (44) та Сумській (74) областях. Причина зрозуміла – наближеність до зони бойових дій, але, скоріш за все, люди наважувалися їхати до родичів та близьких.

Показники по іншим областям можна переглянути за наступним графіком.

Звичайно, наведені цифри не відповідають кількості фактично мешкаючим в певних областях, адже багато хто продовжує переміщуватися в пошуках роботи, безпеки та більш кращіх умов життя.

Зазначимо, що ця статистика стосується лише тих осіб, які виїхали на підконтрольну територію – тут не враховані родини, які виїджали за кордон через Крим і відовідно не мали можливості отримати статус ВПО та мають статус біженців.

Нагадаємо, що згідно з українським законодавством, внутрішньо переміщена особа (ВПО) — це громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах і має право на постійне проживання в Україні, яке змусили залишити або залишити своє місце проживання в результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Станом на 15 червня минулого року статус ВПО мали 11952 бердянця. Тоді в лідерах були Запорізька та Дніпропетровська області, а найнижчі показники мали, як і наразі, Луганщина та Херсонщина.

ДБР повідомило про підозру поліцаю-зраднику з Бердянщини Віталію Лебедєву

ДБР зібрало матеріали, що підтверджують вчинення зради Віталієм Лебедєвим – тепер вже екс-співробітником Приморського відділення поліції Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області, який після окупації міста перейшов на бік ворога.

Цей мешканець села Банівка за вказівками російських силовиків підбирає «кадри» для каральних органів окупантів, терором та знущаннями схиляє місцевих жителів до співпраці з ними, бере участь у патрулюванні Приморська, а також проводить масові обшуки серед мешканців та своїх колишніх колег з метою їх роззброєння – вилучає зброю та майно з метою нібито попередження заколоту проти загарбників.

Про підозру у державній зраді в умовах воєнного стану (ч. 2 ст. 111 КК України) Лебедєву повідомлено заочно. Йому загрожує покарання від 15 років до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.