Місяць: Березень 2023

Рашисти планують відкрити у Бердянську центр реабілітації своїх вояків

До кінця літа в одному з колишніх бердянських санаторіїв окупанти планують відкрити реабілітаційний центр для своїх недобитих військових – так званий табір «Перезавантаження». Про це повідомила Ірина Куксенкова – членкиня такого собі «Народного фронту» – псевдоволонтерської організації, підконтрольної уряду країни-агресора. Ця ж діячка є керівницею проекту «служба супроводу ветеранів сво». Який саме санаторій мається на увазі, вона не уточнила. Заклад функціонуватиме сезонно – лише влітку. Тобто теоретично він має відкритися не раніше червня 2024 року – абсолютно декларативний проект, адже на той час Бердянськ від рашистів буде давно звільнений.

 

А якщо «Перезавантаження» відкриється раніше, воно стане гарною ціллю для артилерії ЗСУ. Подібні успішні кейси наші військові вже мають.

Окупанти зареєстрували свої «осмд» на ліквідованого колаборанта Олега Бойко

24 листопада минулого року окупаційна влада створили та зареєстрували в російському державному реєстрі майже 90 так званих «объединений совладельцев многоквартирного дома» (аналог українського ОСББ) у Бердянську.

Керівником 15-ти із них зазначений Олег Бойко. Це «франко 26», «франко 28», «франко 32», «коцюбинского 59», «коцюбинского 61», «пр. победа», «восточный 234», «баха 1», «баха-38», «ленина 2», «первая линия», «центр-горбенко, 1», «маяковского 21/64», «мичурина 66/32» та «азов» (вул. Баха, 42).

Нагадаємо, що 16 вересня – за два місяці до цього – Олег Бойко був застрелений разом із дружиною біля власного гаражу, про що повідомляли медіаресурси самих окупантів. А 4 листопада президент рф путін посмертно нагородив їх обох «ордєнами мужества».

До своєї ліквідації Бойко очолював декілька ОСББ, які тепер тимчасово перетворились на «осмд». Він був депутатом Бердянської міської ради крайнього скликання від партії ОПЗЖ та після захоплення міста російською армією добровільно зайняв псевдопосаду «заступника мера з ЖКГ».

З яких причин окупаційна влада зареєструвала на покійного свої «осмд» – через нестачу кадрів чи власну некомпетентність – залишається тільки здогадуватися.

Анжеліку Даскал, яка видає «ліцензії» бердянським підприємцям, судитимуть за держзраду

Національною поліцією України завершено розслідування кримінального провадження за ознаками державної зради в умовах воєнного стану відносно мешканки Бердянська Анжеліки Даскал, обвинувальний акт передано на заочний розгляд до Жовтевого районного суду міста Запоріжжя.

 

Встановлено, що Даскал зайняла посаду в окупаційній адміністрації Бердянська, пов`язану з ліцензуванням підприємницької діяльності, організовує централізовані виїзди підприємців з метою здійснення ними довгострокових оптових закупівель товарів, проводить зустрічі підприємців, в ході яких роз`яснює порядок співробітництва з окупаційною владою, необхідність сплати податків в готівковій формі на користь окупантів, а не дл бюджету України. При цьому вона працює за погодженням та з дозволу співробітників спеціальних служб російської федерації, виконує їх вказівки. В розмовах Даскал відкрито підтримує окупаційну владу та політику держави-агресора, про що проголошує відповідні висловлювання.

 

В липні її було оголошено в розшук.

 

Згідно данних аналітичної системи YouControl, Анжеліка Даскал є співзпасновницею ТОВ «ЛМ ВОРК ІНТЕРНЕШЕНАЛ», головує в садівничих товариствах «ЯКІР-1» та «Вогник», а також з 2017 року очолює релігійну організацію «Харизматична релігійна громада повного Євангелія «Відродження» в місті Бердянську.

 

Підготовче судове засідання за обвинуваченням Анжеліки Даскал відбудеться 3-го квітня.

 

У разі доведення вини, їй загрожуватиме позбавлення волі на строк від 15 років до довічного ув’язнення.

повідомлення даскал фото

СБУ підготувала підозри для фейкових директорок шкіл Дубинської та Чертищевої

Служба безпеки України викликає на 6 та 7 березня до Запоріжжя бердянських вчительок Тетяну Дубинську та Ларису Чертищеву для отримання підозр та проведення інших слідчих дій. Після окупації міста вони перейшли на бік агресора та добровільно зайняли незаконні посади директорів шкіл №1 та №2 відповідно.

 

В серпні минулого року вчителька української мови та літератури Тетяна Дубинська у складі делегації педагогів з окупованих міст України відвідала семінар в підмосковній гиімназії імені Євгенія Примакова, що дозволило їй отримати омріяну посаду; а в жовтні в інтерв’ю російському телеканалу вона розповіла, що українська освіта «учит детей бить русню, бить окна и творить диверсии», і взагалі українська онлайн-школа нібито «пропагандирует античеловеческие мотивы». Того ж місяця вона подала заявку на участь у організованому ворогом кадровому конкурсі «Лидеры возрождения. Запорожская область».

 

У грудні окупанти внесли до свого державного реєстру відомості про те, що Тетяна Дубінська є директором «средней общеобразовательной школы №1 г. Бердянск».

 

У цьому ж реєстрі фейковою директоркою школи №2 фігурує Лариса Чертищева. На цю роль вона зголосилась ще на початку літа. А в липні разом з тодішньою псевдоначальницею відділу освіти Галиною Шадуріною поїхала до Мелітополя, щоб із рук заступниці голови держдуми рф Анни Кузнєцової отримати для цього учбового закладу папірець під назвою «свидетельство об аккредитации российского образца».

 

З перших днів навчального року Чертищева проводить навчання за російськими освітніми стандартами, маніпулюючи темою російської мови та стираючи усе українське.

Що саме інкримінується цим кар’єристкам (колабораційна діяльність, державна зрада чи щось інше) – в опублікованих повістках не зазначається. Обидві вони є фігурантками спільного кримінального провадження.

повістки чертищева фото
повістки дубинська фото

У Бердянську лікарі-колаборанти тиснуть на батьків дітей з інвалідністю

Медичний персонал бердянського психонаркологічного диспансеру «тероризує батьків своїх підопічних». Про це повідомляють бердянці, що залишились в окупації. Дитячий психіатр Наталя Малагон пішла на співпрацю з ворогом дуже завзято – збирає інформацію про дітей, які не ходять до шкіл, передає цю інформацію окупаційній владі, а батьків залякує та погрожує їм неприємностями й покаранням за російськими законами.

Допомагає їй в цьому медсестра на ім’я Яна, яка в минулому році переїхала зі зруйнованого рашистами Маріуполя (користується українським номером телефону 0999743720).

 

Наприкінці лютого Наталя Малагон розповсюдила письмове оголошення з вимогою проходження дітьми з інвалідністю медико-соціальної експертизи в тимчасово окупованому Симферополі за стандартами рф.

 

Колаборантка Малагон здійснює прийом дітей і в захопленій окупантами будівлі комунальної установи «Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю» Бердянської міської ради. Все це відбувається за мовчазної згоди Вероніки Грєбєнщикової, яка керувала Центром до повномасштабного вторгнення і, згідно українських реєстрів, продовжує займати свою посаду й досі. Окупанти називають її директоркою та задоволені роботою установи.

Оголошення, оприлюднене дитячою лікаркою Наталією Малагон

Z-кар’єристи: хто зайняв керівні посади в окупаційних установах Бердянська

Після тимчасового захоплення Бердянська, ворожі сили майже одразу почали формувати систему влади. 21 березня мешканець села Новопетрівка Олександр Сауленко оголосив себе мером Бердянська, а рівно через місяць російський військовий комендант Артем Бардін своїм «наказом» призначив йому заступників: Михайла Грицая (з інфраструктури, ЖКГ та ТЕК), Світлану Самойленко (з економіки, фінансів та аграрного сектору), Станіслава Селіванова (з соціальної сфери) та Павла Іщука (з внутрішньої та зовнішньої політики і масової комунікації). Пізніше до них доєднався Олексій Кічігін («голова району»). По кожному з цих осіб давно відкриті кримінальні провадження, а комендант значно втратив здоров’я, але процес створення окупаційної системи управління це зупинило. Поки що.

Наприкінці минулого року рашисти почали вносити дані про бердянські псевдооргани влади до свого державного реєстру ЕГРЮЛ. Доступу до нього ми не маємо, але завдяки «Rusprofile» – сервісу перевірки та аналізу російських юридичних осіб та підприємців – деяку інформацію отримати можемо, оскільки в ньому містяться актуальні дані з офіційних джерел (аналог нашої системи YouControl). Саме звідти можна дізнатись, які підприємства та установи окупанти залишили працювати або створили у Бердянську і хто всупереч українському законодавству погодився їх очолити.

Комунальні підприємства та установи –

(створені на базі українських):

Бердянскэкотранс – Шмаровоз Иван Иванович

Бердянскводоканал – Петров Олег Олегович

Зеленхоз – Горячев Григорий Григорьевич

Горсвет – Вронский Олег Анатольевич

Ритуал – Кочержук Людмила Дмитриевна

Бердянская профдезинфекция – Проценко Геннадий Павлович

Горлифт – Скрипка Александр Владимирович

Дворец спорта – Объещенко Роман Александрович

ДОЦ «Красная Гвоздика» – Коваль Виктория Александровна

Бердянское управление социальной защиты министерства труда и социальной политики вга запорожской области (аналог українського УТСЗН) – Внуков Евгений Егорович

Дворец культуры «Софит» – Полинина София Вячеславовна

Городской дворец культуры – Ковтун Елена Ивановна

Бердянский гериатрический пансионат – Катрич Елена Михайловна

Бердянское лесное хозяйство – Завальнюк Наталья Викторовна

(нові):

дорремстрой –  Демидов Владимир Алексеевич

телерадиокомпания «свободный бердянск» – Смаковский Станислав Юрьевич

оздоровительный лагерь «маяк» – Асеев Андрей Дмитриевич

бердянское предприятие тепловых сетей – Литовченко Юрий Анатольевич

комэнерго – Кучина Елена Юрьевна

Окремо виділимо «комунальну установу», створену на базі підприємства, підконтрольного нардепу Олександру Пономарьову. Це «детский оздоровительный центр «факел» военно-гражданской администрации города бердянска», директором якого є Высоцкий Михаил Евгеньевич. Детальніше ми її розглянемо в одному із наступних матеріалів.

Загальноосвітні навчальні заклади окупаційна влада перейменувала в «государственные казённые учреждения общеобразовательные организации «средние общеобразовательные школы». Форма гімназій для рашистів виявилась не прийнятною – усі три вони називають школами та повернули їм колишні номери.

№1 – Дубинская Татьяна Ивановна

№2 – Чертищева Лариса Владимировна

№3 – Котляр Олег Андреевич

№4 – Рудык Ольга Дмитриевна

№5 – Морозова Елена Валерьевна

№6 – Изотова Елена Николаевна

№8 – Сошко Алла Григорьевна

№9 – Ушно Валерий Александрович

№10 (гімназія №2) – Лихая Екатерина Евгеньевна

№11 – Луговая Татьяна Николаевна

№13 – Штенгелов Сергей Дмитриевич

№15 (гімназія №3 «Сузір’я») – Донских Ирина Николаевна

№16 – Беляева Ольга Григорьевна

№19 (гімназія №1 «Надія») – Перунов Юрий Александрович

№20 (НВК №1 «Мрія») – Мириленко Ольга Александровна

№21 – Картамышев Игорь Павлович

Бердянський муніципальний ліцей окупанти перейменували на «казённое учреждение «бердянский государственный лицей» і його директором призначили вчителя математики Віталія Шпитального.

Школа №7 не фігурує в цьому переліку, оскільки знаходиться у напівзруйнованому стані – через окупацію міста реконструкція будівлі не завершена. Зазначимо, що цей навчальний заклад в ворожих медіа-ресурсах взагалі не згадувався жодного разу.

Дошкільні навчальні заклади загарбники перетворили на «государственные казённые учреждения дошкольные образовательные организации – детские сады». Усі вони зареєстровані 6 лютого 2023 року і зберегли свої назви, хіба що в перекладі на російську.

№1 «СОЛНЫШКО» – Свободнова-Шевченко Наталия Алексеевна

№2 «ЗВЁЗДОЧКА» – Винковская Наталья Леонидовна

№3 «ЛАСТОЧКА» – Бордюг Лариса Ивановна

№20 «КРАСНАЯ ШАПОЧКА» – Лесечко Наталья Николаевна

№25 «РОМАШКА» – Нишаналиева Инна Владимировна

№27 «СОЛНЫШКО» – Кириленко Алина Яковлевна

№33 «СВЕТЛЯЧОК» – Никиша Марина Николаевна

№34 «АЛЕНКА» – Пасичниченко Светлана Анатольевна

№35 «ВИШЕНКА» – Козырева Наталия Васильевна

№37 «ПОЗНАЙКА» – Ремета Татьяна Николаевна

№39 «РАДУГА» – Шелудченко Мария Владимировна

№40 «КАЛИНКА» – Рекубрацкая Елена Анатольевна

№41 «СКАЗКА» – Олейник Ирина Васильевна.

Нагадаємо, що дії усіх цих осіб підпадають під частину 5 статті 111-1 Кримінального кодексу України – добровільне зайняття громадянином України посади, пов’язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора і караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років та з конфіскацією майна або без такої.

В окремих випадках на них може розповсюджуватись і стаття 111-2 Пособництво державі-агресору – умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинені громадянином України, іноземцем чи особою без громадянства, за винятком громадян держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації чи підтримки рішень та/або дій держави-агресора, окупаційної адміністрації держави-агресора; добровільного збору, підготовки та/або передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора. Покарання за це є більш строгим – позбавлення волі на строк від 10 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років та з конфіскацією майна або без такої.

Статус ВПО отримали 9 тисяч токмачан

З початку повномасшабного вторгнення і станом на 20 лютого поточного року статус внутрішньо переміщеної особи отримали 9077 громадян, які мають постійну реєстрацію у місті Токмак. Такі дані з Єдиної інформаційної бази даних про ВПО надало Міністерство соціальної політики України.

Половина із них – 4524 людини – зареєструвались у Запорізькій області. Серед лідерів-приймаючих регіонів також Дніпропетровська область (890), м. Київ (492), Київська (373) та Львівська області (251 людина).

 

Найменше осіб евакуювалось до Донецької та Чернігівської областей – 8 та 13 відповідно. До Луганської та Херсонської областей не релокувалось жодного токмачанина.  

 

Показники по іншим областям можна переглянути за наступним інтерактивним графіком (залежно від вашого пристрою, наводьте на нього курсором або пальцем та натискайте на складові).

За даними Державної служби статистики України, населення Токмаку на 1 січня минулого року складало 29573 людини. Отже, переселенцями в межах нашої країни стали щонайменше 30,7% токмачан. Але не треба забувати, що ці цифри торкаються лише тих осіб, які релокувались на підконтрольну територію і не враховують громадян, які виїджали за кордон через Крим і не мали можливості зареєструватись як ВПО та мають статус біженців.

 

Нагадаємо, що згідно з українським законодавством, внутрішньо переміщена особа (ВПО) — це громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах і має право на постійне проживання в Україні, яке змусили залишити або залишити своє місце проживання в результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.