Призначеного російськими окупантами «мера Бердянська» Олександра Сауленка нагороджено орденом «за заслуги перед отечеством» II степени.
На росії цю бляшанку вручають за заслуги і відзнаки в різних галузях промисловості, будівництві, науці, освіті, охороні здоров’я, культурі, на транспорті та в інших галузях трудової діяльності, за великий внесок у справу захисту вітчизни, успіхи в підтримці високої бойової готовності центральних органів військового управління, об’єднань, з’єднань, військових частин і організацій, що входять до видів і родів військ збройних сил; за зміцнення законності та правопорядку, забезпечення державної безпеки та інші заслуги перед державою.
Нагадаємо Сауленко є фігурантом кримінальних проваджень за держзраду та порушення законів та звичаїв війни (участь в організації вивезення українського зерна через порт Бердянська), по одному з яких він вже отримав 15-річний вирок. Минулого року відносно нього були накладені санкції Євросоюзом та Великою Британією.
Нагороду головному злочинцю Бердянська вручив перший заступник керівника адміністрації президента рф Сергій Кирієнко.
Таким чином кремль намагається підтримати бойовий дух своїх міньонів, які зрадили українському народові та працюють на країну-терориста.
Співробітники Управління СБУ в Запорізькій області задокументували факти колабораційної діяльності бердянця Віталія Педана. Слідством встановлено, що в березні 2022 року, знаходячись в тимчасово окупованому Бердянську, він перейшов на бік ворога і добровільно зайняв посаду «инспектор ГАИ» у незаконно створеному правоохоронному органі «УВД по г. Бердянску и Бердянскому району». Підтримуючи окупаційну владу, Віталій Педан здійснював контроль правил дорожнього руху усіма водіями, проводив перевірку документів та приймав участь в забезпеченні охорони пропагандистських заходів.
Із власних анонімних джерел нам відомо, що влітку того ж року за певні проступки окупанти зі свого фейкового ГАИ його вигнали.
Віталій Педан є колишнім працівником Бердянського райвідділу поліцї, де займав посаду кінолога. У 2021 році Бердянський міськрайонний суд засудив його за перевищення повноважень до 5 років реального позбавлення волі з конфіскацією всього майна. В матеріалах тієї кримінальної справи зазначалось, що військовослужбовець Нацгвардії неподалік від села Дмитрівка Бердянського району затримав в полі автомобіль «Жигулі», у якому перебували батько із сином. При них була незареєстрована мисливська рушниця. Нацгвардієць зателефонував своєму знайомому Віталію Педану і, коли той приїхав, передав йому затриманих. Поліцейський повідомив чоловікам про одразу три правопорушення: зберігання зброї без дозволу, браконьєрство та їзда по озимині. Після цього Віталій Педан запропонував їм вирішити це питання за 12 тисяч гривень. Водій «Жигулів» на це погодився, однак поскаржився на нього працівникам СБУ, які через кілька днів, під час передачі частини хабара у розмірі 7 тисяч гривень, Педана затримали. При цьому, у кишені його куртки виявилися 8 бойових набоїв, тож він був звинувачений за двома статтями: одержання неправомірної вигоди та незаконне поводження зі зброєю. Перебуваючи на волі, Педан оскаржив свій вирок до Запорізького апеляційного суду, а потім почалось повномасштабне російське вторгнення, яке він спробував використати на свою користь. Але це вийшло невдало.
Наразі Педану за добровільне зайняття посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, загрожує позбавлення волі на строк від 12 до 15 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років та з конфіскацією майна або без такої. 25 квітня поточного року йому було заочно повідомлено про підозру у скоєнні цього злочину.
Брат Віталія – Олексій Педан – також перейшов на бік країни-агресора. Нещодавно він подав свою заявку кандидата до так званого «бердянского окружного совета депутатов первого созыва».
У Бердянську з’явилося так зване ООО «ЛМ ВОРК КОНСАЛТИНГ», яке пропонує жителям послуги «по решению вопросов бесхозяйного имущества». Через цю псевдофірму будь-хто охочий може привласнити магазини, квартири, будинки, бази відпочинку, автомобілі, гаражі та інше цінне майно бердянців, які тимчасово залишили місто, щоб не стикатися з «руZZким миром». Звісно, за окрему плату.
Верхівка місцевої проросійської влади перебуває в темі і в долі цього бізнесу. Про це свідчить те, що реклама зазначеного ООО розміщена в її найстарішому телеграм-каналі «Бердянск ZaVtra».
Директором «ЛМ ВОРК КОНСАЛТИНГ» є Анжеліка Даскал, яка з перших днів добровільно працює в так званій «военно-гражданской администрации Бердянска» на посаді «специалиста отдела предпринимательства и лицензирования» – тобто як раз по лінії діяльності новоспеченої фірми. Зверніть увагу, що номер телефон Анжеліки у списку співробітників «ВГА», збігається з телефоном із оголошення.
Анжеліка Даскал для окупаційної влади людина підходяща і перевірена – вона вже є фігуранткою кримінальної справи щодо державної зради, яка з 3 квітня нинішнього року розглядається в Жовтневому суді Запоріжжя (детальніше про те, що їй загрожує довічне ув’язнення, ми розповідали тут). Отже, мета діяльності «ЛМ ВОРК КОНСАЛТИНГ» – надавати видимість «законності» при віджиманні майна бердянців. Також воно займається допомогою в реєстрації ИП і ООО, діяльністю страхових агентів і брокерів, купівлею і продажем власного нерухомого майна, орендою та управлінням власним або орендованим нерухомим майном, оформленням медичного страхування та іншими псевдо-юридичними послугами.
Зараз мешканці окупованого Бердянська стикаються з жорстким примусом від ворожої влади переходити в юрисдикцію рф: для заняття бізнесом необхідно реєструватися як ИП або ООО, а для того, щоб не втратити автомобіль або нерухоме майно – оформлювати їх за законами країни-агресора (для чого, в свою чергу, необхідно попередньо отимати російський паспорт).
І поки одні бердянці намагаються вижити в тих умовах, інші – такі, як Анжеліка Даскал та її покровителі – на цьому наживаються та усіляко свою співпрацю з ворогом монетизують.
10 вересня поточного року в росії відбудуться вибори різного рівня, включно з довиборами депутатів до державної думи, виборами голів 26 суб’єктів та виборами депутатів законодавчих органів державної влади в 16 суб’єктах федерації. Того ж дня влада країни-агресора планує провести «вибори» і на окупованих територіях України, в тому числі і депутатів так званого «бердянського городского совета первого созыва».
Звісно, ці вибори не мають нічого спільного з народовладдям, є незаконними за замовчуванням і ніколи не будуть визнані цивілізованою світовою спільнотою. Проте, ми маємо знати, які особи виявили бажання приймати в ніх участь, адже вони є зрадниками українського народу і заслуговують суворого покарання. Почнемо з «кандидатів» від путінської партії «єдина росія», філіал якої у Бердянську з’явився на початку квітня. Їх на сьогодні налічується вже 43 особи.
Віктор Бардась – самопроголошений директор місцевого «Горгазу», в своїй анкеті місцем роботи зазначив фейкове підприємство «Мелитополь Газ» (начальник управління).
Олександр Бобров – самопроголошений заступник директора порту.
Надія Вострікова – продавець з тютюнового кіоску з мікрорайону АКЗ, має загально-середню освіту. Влітку минулого року увійшла до складу так званої «общєствєнной палати» при псевдомері Сауленко, а у листопаді зареєструвала за російським законодавством та очолила ОСМД «Киев 99».
Наталя Гаврилова – начальниця юридичного відділу ТОВ «Бердянські ковбаси».
Світлана Глушко – голова комітету мікрорайону «Скловолокно», керівниця бердянського штабу руху «мы вместе с россией», створеного окупантами для підготовки референдуму на захоплених територіях та збору особистих даних мешканців. Прокуратура Івано-Франківської області розслідує відносно неї кримінальну справу щодо колабораційної діяльності.
Оксана Грищенко – директорка-самозванка медичного коледжу.
Ігор Дем’яненко – підприємець та колишній снабженець готеля «Артурс», призначений окупантами керувати дитячо-юнацькою спортивною школою.
Тетяна Дубинська – самопроголошена директорка школи №1, підозрювана СБУ у колабораційній діяльності.
Андрій Іванушкін – головний лікар створеної окупантами установи «Бердянская районная санэпидстанция ГБУЗ «Мелитопольская ОБЛЭС».
Світлана Калиниченко – голова мікрорайону «Колонія», депутатка Бердянської районної ради крайнього скликання від партії «ОП-ЗЖ». Приймала участь у створені «общєствєнной палати» при псевдомері Сауленко та такого собі «профсоюзу» у стінах мерії.
Людмила Карпова – до повномасштабного вторгнення була активісткою українського національного творчого товариства «Бердянськ літературний «Берда Ліра», з перших днів окупації – постійна учасниця пропагандистських заходів, називає себе «руководителем анимационного коллектива».
Ігор Картамишев – самопроголошений директор школи №21 (навчально-виховний комплекс «Мрія») у селі Нововасилівка.
Максим Карчевський – студент медичного коледжу, активіст псевдоволонтерських організацій «юг-молодой» та «молодая гвардия» (молодіжне крило «єдіной росіі»).
Олена Катрич – очільниця створеного окупантами «бердянского гериатрического пансионата министерства труда и социальной политики военно-гражданской администрации запорожской области».
Кирил Койнов – працівник окупаційної установи «молодёжный ресурсный центр ВГА Запорожской области». Перейшов на бік ворога з перших днів захоплення Бердянська, займається організацією пропагандистських заходів. Про те, як він за завданням російських спецслужб намагався схилити до співпраці з ворогом свого брата, за що отримав від СБУ підозру у державній зраді, ми розповідали тут.
Альона Койнова – дружина вищевказаного мерzотника. У березні поточного року зареєструвалась за російським законодавством як «индивидуальный предприниматель», зазначивши адресу реєстрації у підконтрольному Україні місті Оріхів.
Віктор Колоянов – колишній голова ОСББ і так званий «народний мер» Бердянська 2014-го року, якого СБУ затримала в селі Новопетрівка з двома соратниками під час отримання ними великої партії зброї, що морем прибула з окупованого Криму (угрупування чинило спротив, під час перестрілки одного із бойовиків було вбито). Засуджений за держзраду до 12 років позбавлення волі, покарання відбував в Івано-Франківській області, у 2019 році був обміняний на українських ув’язнених терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР».
Олександр Кузін – директор приватного підприємства «Агро-Азов», у лютому 2023 року зареєструвався за російським законодавством як «индивидуальный предприниматель».
Дмитро Куров – головний енергетик морського порту.
Ігор Маманазаров – кандидат на посаду міського голови 2008 року, один із лідерів бердянського антимайдану. У 2020 році за участь у терористичній організації «свердловський казачий полк ЛНР» заочно засуджений до 10 років ув’язнення. Наразі своїм місцем роботи називає таке собі «азовское морское пароходство». Наприкінці березня поточного року у Бердянську приймав участь у пропагандистському заході ліберально-демократичної партії росії.
Марина Мельникова – голова мікрорайоні «Ліски» від окупаційної влади.
Микола Мирошниченко – лікар-педіатр, який свою колабораційну діяльність починав як очільник окупаційного департаменту охорони здоров’я», наразі називає себе директором санаторію «Бердянськ». Наприкінці березня поточного року супроводжував заступницю голови російської держдуми Анну Кузнєцову під час її перебування на території санаторію з метою майбутнього відкриття реабілітаційного центру для військових країни-агресора.
Оксана Мирошниченко – призначена окупантами головний лікар дитячого санаторію «Бердянський» та ймовірно дружина попереднього зрадника.
Аркадій Михайлов – фейковий директор так званого коммунального предприятия «бюро технической инвентаризации военно-гражданской администрации города Бердянска». Колишній працівник міліції та директор КП «БТІ». До окупації володів туристичним агентством «ХтриМтур».
Василій Нечет – так званий директор «городского центра искусств» (не питайте що це!) та йомовірно чоловік призначеної росіянами «директорки» центральної бібліотеки міста Оксани Нечет.
Роман Об’єщенко – директор створеної окупантами псевдоустанови «городской дворец спорта».
Вікторія Пахомова – пенсіонерка, колишня директорка дитячого садка №27 та керівниця кружків БК «Софіт», учасниця пропагандистських заходів окупаційної влади.
Олексій Порватов – «индивидуальный предприниматель», зареєстрований за російським законодавством.
Михайло Протасенко – бойовик терористичного угрупування «ЛДНР», знаходиться у розшуку за СБУ.
Юлія Романько – керівниця створеного за російськими законами так заного ОСМД с українською назвою «добродий» (по вулиці Волонтерів).
Олександр Сауленко – самопроголешений окупаційний «мер Бердянська»; фігурант кримінальних проваджень за держзраду та порушення законів та звичаїв війни, по одному з яких він вже отримав 15-річний вирок; входить до санкційних списків Євросоюзу та Великої Британії.
Тетяна Смолянинова – багаторічна директорка ЦкіД «Сучасник», депутатка Бердянської міськради крайнього скликання від партії «ОП-ЗЖ». Перейшла на бік ворога, керує цією ж установою, перейменованою на «Современник», приймала участь у створенні «профсоюзу» під кураторством рашистів.
Станіслав Стешенко – стрший механік «ООО «Бердянскіє колбаси».
Владислав Ступка – так званий заступник керівника виконкому у Запорізькій області псевдосуспільного руху «народний фронт», створеного за ініціативи путіна.
Іван Шмаровоз – до окупації міста був головою комітету мікрорайону «Військове містечко» та заступником директора КП «Бердянськекотранс», добровільно погодився очолити російський клон цього підприємства. Активно приймає участь у пропагандистських заходах, засвітився у створенні «профсоюзу» та перевів оплату вивозу сміття на російські рублі.
Віталій Шпитальний – вчитель математики Бердянського муніципального ліцею. Окупанти перейменували цей заклад на «казённое учреждение «бердянский государственный лицей» і призначили його директором.
Також серед бажаючих отримати з рук рашистів депутатський мандат є такі ноунейми, як Олександр Жук, Наталя Шаповалова та 19-річний Богдан Сьомушкін.
Цей перелік не є остаточним, оскільки реєстрації кандидатів триває. Бердянці, якщо у вас є додаткова інформація про всіх цих зрадників, пишіть нам – будемо її фіксувати (анонімність гарантується).
Сьогодні Жовтневий районний суд Запоріжжя виніс вирок підполковнику МНС України у відставці Анатолій Псьолу, який після окупації міста добровільно погодився очолити створений ворогом правоохоронний орган «МЧС Бердянска». Колаборанта засуджено до 12 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в органах влади та посади в правоохоронних органах на 15 років, з конфіскацією майна.
Судом встановлено, що 62-річний Анатолій Псьол за узгодженням з окупаційною владою рф організовував та формував структуру цього фейкового органу, комплектував його, нараховував заробітну плату та премії, а також забезпечував паливними матеріалами пожежні авто тощо.
Розгляд справи проводився з лютого поточного року за спеціальним судовим провадженням – без обвинуваченого, проте за участі призначеного державою захисника.
Наразі Анатолій Псьол переховується на окупованій території та оголошений в державний, міждержавний та міжнародний розшук. З анонімних джерел відомо, що до служби у незаконному правоохоронному органі «МЧС Бердянска» він долучив своїх дітей – Павла та Ольгу Псьол, які до окупації працювали в ДСНС України.
Територіальне управління Державного бюро розслідувань з дислокацією у м. Мелітополі (тимчасово переміщене до Херсону) завершило розслідування кримінального провадження відносно екс-працівника Бердянського районного відділу поліції Івана Чехлатого, відкритого за частиною 2 статті 111 Кримінального кодексу України – державна зрада в умовах воєнного стану.
Слідство встановило, що приблизно не пізніше 23 травня 2022 року інспектор відділу реагування патрульної поліції старший лейтенант поліції Іван Чехлатий перейшов на бік ворога, надавши добровільну згоду на співпрацю з окупаційною владою рф, після чого виконував вказівки і розпорядження керівників окупаційної адміністрації, а також здійснював схиляння до державної зради своїх колег. Іван Чехлатий з власної ініціативи добровільно розпочав «службу» у незаконно створеному органі – «народній міліції м. Бердянськ» і робить це до теперішнього часу.
Згідно матеріалів, опублікованих Службою безпеки України, Іван Чехлатий приймав участь в проведенні псевдореферендуму з анексії українських земель на території міста Бердянська, а саме був призначений окупаційною адміністрацією «старшим» по охороні так званої «виборчої комісії №13» по вулиці Північній, 13.
5 липня 2022 року Івана Чехлатого було оголошено в розшук, а 15 березня поточного року Комунарський районний суд Запоріжжя заочно ухвалив взяття його під варту.
24 березня слідство було завершено і обвинувальний акт направлено до суду. Зраднику загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 15 років до довічного, з конфіскацією майна.
На сайті Президента з’явилась петиція про присвоєння звання «Герой України» посмертно військовослужбовцю військової частини А0536 Збройних Сил України старшому лейтенанту Андрію Холоднякову.
З самого початку повномасштабного вторгнення бердянець Андрій Холодняков, не зважаючи на посаду офіцера штабу, разом зі своїми побратимами приймав участь в активних бойових діях на сході нашої країни. В перший тиждень він отримав поранення ніг та контузію, але, отримавши першу медичну допомогу від евакуаційної бригади, від подальшої госпіталізації відмовився, пояснивши це тим, що «якщо всі будуть їхати до шпиталю с такими пораненнями, хто ж буде ворога бити?».
13 березня 2022 року в селищі Мекільське Волновахського району Донецької області під час артобстрілу Андрій, виконавши бойове завдання та повертаючись на вихідну позицію, отримав паранення ноги та руки. Евакуювати його можливості не було через продовження артобстрілу та оточення ворожими танками. Потрапивши в оточення, бердянець на пропозицію здатися у полон, відкрив вогонь. Свою загибель34-річний Андрій Холодняков знайшов від прицільного пострілу рашиста.
Про подробиці останніх хвилин його життя рідня дізналась лише наприкінці 2022 року з… повідомлень та дзвінка російського окупанта, який забрав собі телефон Андрія. Окупант був вражений спротивом українського воїна та просив вибачення за скоєне, оскільки загиблий тепер йому сниться.
У Андрія залишились син, сестра з двійнят та батьки.
Військова частина А0536 входить до складу 53-ї окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха Сухопутних військ ЗСУ, підпорядкована Оперативному командуванню «Схід» та має пункт постійної дислокації у місті Сєвєродонецьк.
12 травня 2022 року Президент України Володимир Зеленський посмертно нагородив старшого лейтенанта Андрія Холоднякова орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Петицію за цим посиланням 18 квітня (в день народження полеглого бійця) зареєструвала його сестра Катерина Холоднякова. До закінчення збору підписів залишилось 85 днів. Редакція «Локатор-Медіа» закликає кожного українця підтримати цю ініціативу.
Не зважаючи на підготовку нашого контрнаступу, країна-агресор продовжує укріплювати свою владу на загарбаних українських територіях. Закінчивши формування поліцейських органів, окупанти перейшли вже до створення судової системи. ЇЇ наявність дозволить росіянам імітувати та заявляти про доступ громадян до правосуддя, але в очах світової цивілізованої спільноти це жодним чином їх дії не легалізуватиме.
20 та 21 квітня вступили в силу «закони», підписані президентом росії владіміром путіним про формування органів судової влади на захоплених територіях України. Згідно цих нікчемних документів в Запорізькій області будуть створені обласний, арбітражний, бердянський, василівський, мелітопольский, пологівский міжрайонні, енергодарський міський та запорізький гарнізонний військовий суди. Зазначимо, що у так званому «бердянському міжрайонному судді» для проведення репресій над мирним населенням ворог передбачив 25 вакансій.
Наразі вільного доступу до будинку Бердянського міськрайонного суду немає. За повідомленням видання «Бердянськ 24», окупанти 4 квітня обнесли його парканом – саме в цей день путін підписав вищевказані «закони».
У російській вищій кваліфікаційній колегії суддів заявили, що перевагу під час заміщення посад суддів отримають кандидати з російським громадянством, які обіймали посади суддів судів, які діяли на території окупованих регіонів на день прийняття їх до складу рф. Таким чином, агресори намагаються перетягнути на свій бік українських суддів, що свідчить про наявний кадровий голод і в цій сфері. Прийом документів кандидатів триватиме до 15 травня, інформації про охочих піти на колабораційну діяльність в судовій сфері – наразі немає.
Нагадаємо, що добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних судових органах, створених на тимчасово окупованій території є незаконним і карається позбавленням волі на строк від 12 до 15 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років та з конфіскацією майна або без такої.
Влада тимчасово окупованого Бердянська зареєструвала ще одну псевдо-установу за законами країни-агресора. 5 квітня до вже існуючих у російському державному реєстрі підприємств додалось таке собі «Муниципальное унитарное предприятие «Вест» Бердянского миниципального округа Запорожской области». Основним видом його діяльності зазначено виробництво пари та гарячої води (теплової енергії) котельнями.
Керівником цієї незаконної юридичної особи призначено мешканця бердянського мікрорайону «РТС» Олександра Шмойлова – людину без минулого і майбутнього. До захоплення Бердянщини він зловживав алкогольними напоями та був безробітним, іноді підпрацьовуючи таксистом. На колаборацію з ворогом Шмойлов пішов з перших днів окупації – був призначений головою адміністрації так званої “Коларовской ОТО”, створеної окупантами на території Софіївської громади Бердянського району, та брав участь у незаконному референдумі з аннексії територій Запорізької області. Колаборант є креатурой призначеного російськими кураторами голови окупаційної адміністрації Бердянського району Олексія Кичигіна. Від анонімних джерел відомо, що вони спільно займаються мародерством металобрухту та сільгосптехніки фермерів, що виїхали на підконтрольну територію.
Новостворена контора «Вест» зареєстрована за адресою будівлі української Бердянської райдержадміністрації і наразі підшукує до свого штату співробітників. Для яких потреб у селах вона буде виробляти (якщо встигне) пар та гарячу воду – можна лише здогадуватися.
Окремо слід звернути увагу на те, що окупанти відповідно до адміністративно-територіального устрою рф вже створили «бердянський муніципальний округ». Це їм необхідно для проведення загальноросійських регіональних виборів, які заплановані на вересень поточного року.
30 березня у Москві бердянця Павла Іщука заочно прийняли до «Союзу журналістів Росії» і нагородили щорічною премію «Золотое перо» в номінації «За смелость при исполнении журналистского долга».
Цю «нагороду» йому привіз до Бердянська та вручив рашистський пропагандист і українофоб Алєксандр Малькєвіч, який перебуває під міжнародними санкціями всіх країн Євросоюзу, США та низки інших країн світу. Розчулений Павлик зізнався, що все життя мріяв стати членом вказаного союзу, пояснивши це українською приказкою… «гуртом і батька бити краще». Вживання цього висловлювання його Z-співрозмовнику явно не сподобалося.
Виявляється, екс-журналіст Іщук давно хотів «приобщиться в этот достойный коллектив, всем вместе быть частью большой семьи журналистов, ведь это и почётно, и престижно», також він додав, що «в Украине нет свободы слова, а для самовыражения и донесения правды сейчас стало возможностей больше».
Мабуть Павлік забув, що до окупації Бердянська він писав на своєму сайті «Город» все, що хотів, при цьому ніхто на нього не нападав і замахів не робив. А підірвали його не через журналістську діяльність (після захоплення міста Іщук не опублікував жодного матеріалу і взагалі своє видання закрив), а лише тому, що він перейшов на бік ворога і погодився обійняти псевдопосаду «заместителя мэра Сауленко».
Нагадаємо, минулого року СБУ відкрила відносно Іщука кримінальне провадження за частиною 5 статті 111-1 Кримінального кодексу України (добровільне зайняття громадянином України посади у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території), а Жовтневий райсуд Запоріжжя надав дозвіл на проведення його в спеціальному порядку – без участі підозрюваного.
Таким чином Іщуку загрожує позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років та з конфіскацією майна або без такої.
31 жовтня Сили Опору вчинили спробу ліквідації Іщука шляхом підриву у дворі його будинку, але колаборанту пощастило вижити – він відбувся переломом ноги та іншими незначними ушкодженнями.
На виборах бердянського міського голови 2020 року Іщук працював в штабі Валерія Баранова разом із Кирилом Койновим, який також добровільно перейшов на бік ворога, за що перебуває під судом за державну зраду.
