Активи в Запоріжжі: Рада нацбезпеки України наклала санкції проти Костянтина Григоришина

Президент Володимир Зеленський своїм указом увів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 січня 2025 року «Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» проти російського та українського бізнесмена Костянтина Григоришина.

Григоришин – уродженець Запоріжжя. Навчався у Московському фізико-технічному інституті. Має громадянство Росії. У 2026 році отримав і український паспорт. У листопаді 2024 року бізнесмена позбавили кіпрського громадянства.

Наразі своїми українськими активами бізнесмен володіє або через кіпрські офшори, або через своїх партнерів.

До повномасштабного вторгнення серед активів бізнесмена був «Запоріжтрансформатор» (ЗТР) — один із найбільших світових виробників трансформаторного обладнання. У 2019 році за ініціативи бізнесмена суд відкрив справу про банкрутство  «Запоріжтрансформатора». Після початку російських атак на енергетичну інфраструктуру в країні виникла нестача трансформаторів. У 2022 році держава націоналізувала цей стратегічно важливий актив, який на той час простоював, а Григоришин втратив над ним контроль.

За даними YouControl, Григоришин також має частку активів через КУА «Сварог Ессет Менеджмент» (38,64%), є «Запорізький кабельний завод». Клієнтами якого є ЗТР, Укренерго та міжнародні компанії. 2020-го року відкрито справу про його банкрутство.

Ще одна підконтрольна бізнесмену «Сварог Ессет Менеджмент». Вона володіє контрольним пакетом акцій судноплавної компанії «Укррічфлот», яка спеціалізується на перевезенні вантажів морським і річковим флотом. Фірмі належать судноремонтні підприємства. У складі «Укррічфлот» є 5 портів: Запорізький, Дніпропетровський, Нікопольський, Миколаївський, Херсонський. Крім того, компанія володіє трьома родовищами піску загальним обсягом 249 млн тонн.

Санкції блокують усі активи Григоришина, відкриваючи шлях для їх націоналізації.

На 2024 рік у нього залишились частки у «Вінницяобленерго», «Чернігівобленерго», «Тернопільобленерго», «Запоріжжяобленерго», «Полтаваобленерго» та «Сумиобленерго».