Бердянський батальйон ТрО отримає ім’я Петра Григоренка
Начальник Запорізької обласної військової адміністрації Олександр Старух з нагоди Дня територіальної оборони в Україні звернувся до Міністерства оборони України з ініціативою присвоїти почесні найменування 110-й окремій бригаді територіальної оборони Збройних сил України імені Дмитра «Байди» Вишневецького та батальйонам, що входять до її складу. Це має відновити історичні традиції національного війська щодо назв вiйськових частин, проявлені героїзм та мужність під час виконання бойових завдань.
110 ОбрТрО утворена у грудні 2018-го року на базі в/ч А7038, є кадровим формуванням Сил територіальної оборони Збройних сил України у Запорізькій області та перебуває у складі Регіонального управління «Схід» Сил ТрО.
Бердянський батальйон буде названо на честь Петра Григоренка – радянського генерал-майора, українця, правозахисника, дисидента, політв’язня, члена-засновника Московської та Української гельсінських спілок.
Петро Григорович народився 16 жовтня 1907 року в селі Борисівка Бердянського повіту, Таврійської губернії Російської імперії, у 1934 році закінчив Московську військово-технічну академію. У 1938 році домігся прийому у генерального прокурора Вишинського, на якому розповів про зловживання представників органів НКВС в Запоріжжі. Є учасником боїв на річці Халхин-Гол у 1939 році, де був поранений під час мінометного обстрілу; німецько-радянську війну зустрів на Далекому Сході, командував 18-ю окремою стрілецькою бригадою. Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденом Червоної Зірки, орденом Вітчизняної війни і шістьма медалями, отримав ступінь доктора наук. Виступав на захист кримських татар та інших депортованих народів. У 1964 році за легальну правозахисну діяльність був затриманий в аеропорту Хабаровська та доправлений до Москви, де його помістили у внутрішню в’язницю КДБ. На першому допиті відхилив пропозицію «покаятися» та уникнути арешту і суду, після чого був розжалуваний у рядові і позбавлений усіх державних відзнак. Проходив примусове лікування в Ленінградській спеціальній психіатричній лікарні, перебував у радянських тюрмах і таборах. Після усунення від посади Хрущова, у квітні 1965 року був звільнений. Після цього працював сторожем, екскурсоводом, вантажником у магазинах, майстром у будівельному управлінні. З 1977 року проживав у США, помер у Нью-Йорку, похований на українському цвинтарі у Саут-Баунд-Бруці в штаті Нью-Джерсі. У Львові на честь Петра Григоровича назвали площу, в Києві та Харкові — проспекти. Крім цього, вулиці Петра Григоренка є в Кодимі Подільського району Одеської області та в Симферополі.
Іншим окремим батальйонам 110-ї ОбрТрО запропоновано надати такі назви: Мелітопольському – ім. Дмитра Донцова, Пологівському – ім. Нестора Махна, Василівському – ім. Петра Болбочана, Запорізькому – ім. Василя Вишиваного.