Олександр захисник Запорізької області

Олександр на позивний «Кукуся» у складі 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади боронить Запорізьку область. Боєць брав участь в АТО, демобілізувався, а після початку повномасштабного вторгнення знову став на захист країни. Історію про військового та його бойовий досвід читайте у матеріалі.

Олександру 55 років. Він — мешканець столиці. В цивільному житті чоловік займався монтажем нержавіючих конструкцій, роботи здійснював у різних регіонах України. В 2014-2015 роках Олександр служив в самохідному артилерійському дивізіоні (САДН) 128-ї бригади, брав участь в антитерористичній операції, був водієм вантажівки. Одного разу, коли бійцям необхідно було позначити автомобілі, щоб відрізняти їх, один із побратимів пригадав, що Олександр називає свою дружину «кукуся». І поки Олександр думав, як назвати його автомобіль, товариші написали на ній великими літерами «КУКУСЯ». Потім це ім’я стало позивним бійця.

В лютому 2015 року, під час виходу бригади із Дебальцевого, боєць зміг вивести із оточення побратимів та частину боєприпасів. Того ж року Олександр демобілізувався та повернувся до цивільної роботи.

Початок повномасштабного вторгнення Олександр застав вдома.

«Я прокинувся, вийшов на балкон покурити, і так якось не по собі стало… Повертаюся в квартиру і чую гучні вибухи. Виходжу знову на балкон і бачу приходи у Вишгороді. Майже одразу подзвонив товариш, із котрим ми служили в АТО, й розповів, що в Броварах недалеко від його хати прилетіла ракета», — пригадує військовий.

Не чекаючи повісток Олександр та ще 16 його товаришів вирушили долучитися до війська, в батарею самохідного артилерійського дивізіону.

«За майже три роки війни більшість побратимів звільнилися, здебільшого за станом здоров’я після поранень. «На щастя, ніхто не загинув. Зараз із тієї групи нас залишилося п’ятеро…», — каже боєць.

Понад два роки Олександр боронить Запорізьку область. Він на «Уралі» доставляє побратимам боєприпаси та спорядження, возить деревину для будівництва укріплень та бліндажів на позиціях.

Нещодавно біля Оріхова бійці потрапили під обстріл, внаслідок якого «Урал» Олександра отримав пошкодження. Пригадує: «некритично, їздимо далі».

За словами Олександра, у ЗСУ служать його два зяті та сват. У піхоті служив його молодший брат, проте отримав поранення та згодом звільнився за станом здоров’я.

Вдома на захисника чекають дружина, дві доньки та внуки. Саме заради них Олександр пішов боронити країну від окупантів. Після Перемоги захисник планує повернутися до робіт з монтажу металоконструкцій.

За матеріалом 128 ОГШБр та інформацією, отриманою від речника бригади Ярослава Галаса.

Автор

Підписуйтесь на наші сторінки у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не пропустити.

Завантажити ще...