«Будемо тут до кінця», — військовий 128 бригади Сергій, який тримає оборону на Запорізькому напрямку
Сергій на позивний «Каспер» — військовий 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Після початку повномасштабного вторгнення чоловік разом із товаришами добровільно пішли до військкомату, аби долучитися до лав ЗСУ та стати на захист України. Наразі бійці тримають оборону на Запорізькому напрямку, — розповів «Локатор-Медіа» пресофіцер 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Історію про військового читайте у матеріалі.
Сергій родом із Сумщини. Він тривалий час їздив на заробітки у Чехію та Польщу, а перед повномасштабним вторгненням займався вдома ремонтами. У перший день війни 26-річний Сергій та ще п’ять його товаришів вирушили на Західну Україну. Вони вивезли своїх коханих у більш безпечний регіон, а самі пішли у військкомат. Тоді дружина Сергія була на 9 місяці вагітності.
Чоловік не проходив строкову службу та був знятий з військового обліку за станом здоров’я. Проте, він виявив бажання боронити Україну від окупантів та разом із товаришами долучилися до лав 128-ї бригади.
Через кілька тижнів після того, як Сергій вирушив на виконання бойових завдань у Запорізьку область, його дружина народила сина. Перші півтора місяця захисник бачив дитину тільки по відеозв’язку.
«У травні народила дружина товариша Віталія і він умовив командування дати 10-денні відпустки нам обом. Так я вперше зміг побачити сина наживо, потримати його на руках. Здоровенький карапуз уже був».
У зоні бойових дій Сергій керує розвідувальним дроном, виявляє ворожі цілі та коригує по них вогонь. Одного разу військовий й сам «став ціллю» російського баражуючого боєприпасу «Ланцет». Пригадує:
«Ми налаштовували в бусику апаратуру, і в цей час нас засікли з неба. А потім прилетів «Ланцет». Вибух! Ми викотилися з буса й побігли в капонір. І тут я бачу на своїй флісці розріз на передпліччі. Нічого не боліло і я подумав, що зачепився об мерзлу гілку».
Тоді захисники отримали контузії та потрапили до медзакладу. Вже через кілька днів бійці повернулися на позиції. Пригадує:
«Побачив у даху буса наскрізну дірку – якраз у тому місці, де сидів. А зовсім недавно знайшов ще одну дірку, на яку не звертав уваги. І витягнув звідти здоровий осколок від «Ланцета». Пощастило тоді…».
За період служби у 128-й бригаді Сергій переманив до легіону ще двох земляків, які служили в інших військових частинах. Усі захисники проживають за 30 кілометрів від країни агресора, проте жодного разу до рф не виїжджали, оскільки їм росія не була цікавою.
Бойові товариші розповідають про військового, що він спритний та вправний, завжди допомагає тим, хто його оточує. Саме тому йому надали позивний «Каспер», який нагадує головного героя голлівудського комедійного фільму.
Наразі для Сергія найважче те, що не може бути поруч із родиною, що син росте без батька.
«З рештою можна миритися. За цей час я мав чотири відпустки – дві по 10 і дві по 15 днів. Ми щодня спілкуємося по відео, син дуже любить мене, тягнеться. Коли їду з відпустки, не відпускає, а потім ображається – тиждень не говорить зі мною телефоном…». та інформацією, отриманою від Ярослава Галаса.
«Ми прекрасно розуміємо, що будемо тут до кінця – або поки нас не стане, або поки не закінчиться війна. Я готовий, ми зробили свій вибір…», — додав захисник.
За матеріалами 128 ОГШБр та інформацією, отриманою від Ярослава Галаса.
Підписуйтесь на наші сторінки у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не пропустити.