Чи є майбутнє в запорізьких лісів?
Що таке ліс – екосистема чи джерело господарських ресурсів? Це майже філософське питання, в усіх відповідях на яке є свої прихильники з багатьма аргументами. А з точки зору закону, під це визначення підпадають лісові ділянки, включаючи лінійні захисні насадження з площею не менше 0,1 гектару. Парки, сади, сквери та окремі групи дерев і чагарники на дачних/садових ділянках до лісового фонду в Україні не відносяться.
У підпорядкуванні Держлісагенства перебуває 73% від загальної площі лісів нашої держави. Не зважаючи на те, що діючі норми зобов’язують оновлювати лісовий кадастр кожні п’ять років, останній моніторинг лісів датується початком далекого 2011 року. Причиною цього чиновники називають відсутність фінансування. Однак, аудит Рахункової палати говорить про інше: щороку передбачені на це мільйони гривень повертаються Держлісагенством та його територіальними підрозділами до держбюджету як не використані. Більш того, пріоритетні напрями та стратегія розвитку у сфері лісових відносин також досі залишаються не визначеними. Тому про актуальний і об’єктивний стан українських лісів наразі можна лише здогадуватися.
За даними 2011 року, Запоріжчина є найменш зеленим регіоном країни: площа її земельних ділянок, вкритих лісовою рослинністю, складає 101 тисячу гектарів, що дорівнює лише 3,7% від загальної території (для порівняння, цей показник на Закарпатті сягає більше 51%). Ще 15 тисяч гектарів запорізьких лісогосподарських земель рослинністю не вкриті.
Протягом останнього десятиліття обласними чиновниками певна увага все ж таки приділяється обліку лісгоспземель. Їх кількість з кожним роком невпинно зростає: так минулорічний показник у порівнянні з 2015-м роком збільшився у півтори рази: з 12,5 до 20 тисяч гектарів. Скоріше за все, це пов’язано з активізацією роботи по внесенню відповідних відомостей до Держземкадастру, якою займається ДП «Центр державного земельного кадастру».
З огляду на те, що за останні шість років рішення про зміну цільового призначення лісогоспземель Запорізькою обласною радою не приймалися жодного разу, це також певним чином вплинуло на зростання їх кількості. Обласна державна адміністрація цими землями не розпоряджається і навіть не веде їх обліку.
На сьогодні близько половини підпорядкованих Держлісагентству лісів вже є сертифікованими. Однак, в Запорізькій області вони відсутні. Сертифікація є підтвердженням відповідності системи ведення лісового господарства встановленим міжнародним стандартам управління лісами та лісокористування на засадах сталого розвитку – тобто дотриманню балансу між задоволенням сучасних потреб людства і захистом інтересів майбутніх поколінь. Ці стандарти є більш жорсткими, ніж національне законодавство. Сертифікацію здійснюють акредитовані організації у 84 країнах світу, проте треба зазначити, що цей процес є добровільним і відсутність сертифікату не свідчить про наявність проблем в управлінні лісовим господарством.
В цьому контексті найболючішою є проблема вирубки лісових масивів. Дослідники саме її називають причиною зникнення кожного п’ятого виду тварин і восьмого — рослин Червоної книги України. Обсяги заготівлі (рубок) деревини Запорізьким обллісгоспом в останню шестирічку мають тенденцію на зменшення. Більш детально це демонструє нижченаведена інтерактивна інфографіка.
Як бачимо, показники минулого року у порівнянні з 2015-м змінились майже вдвічі.
Особливо негативну роль у процесі знищення біорізноманіття відіграють необмежені рубки санітарного типу. До них відносяться вилучення пошкоджених, сухостійних, відмираючих та ослаблених дерев, повалених чи зламаних стовбурів тощо. В свою чергу це призводить до втрати оселищ багатьма живими організмами, які живуть у дуплах, норах під корінням та в інших частинах мертвої деревини.
До аналогічних наслідків призводить і ліквідація захаращеності. Лежачі колоди та інша мертва деревина виконують свою особливу роль, і зникнення цього складового елементу лісу порушує рівновагу і викликає деградацію біорізноманіття. У минулому році в лісах Запорізької області ліквідація захаращеності не проводилась, можливо, це було пов’язано з відсутністю фінансування. Яким чином це відбувалось у 2015-2019 роках, можна побачити у нижченаведеній дата-візуалізації (в 2020-му проведення таких заходів місця не мало).
Але крім офіційної заготівлі деревини, існує і таке явище як незаконні рубки. Причинами існування цього явища є низький рівень соціально-економічного розвитку сільських регіонів (безробіття, низькі заробітні плати), крім того воно має і економічне підґрунтя – можливість отримання швидкої вигоди заготовлювачами деревини для переробки або комерційного продажу. Головним споживачем такої деревини є підпільні пилорами. Зазначимо, що ліси Запоріжчини від самовільних порубок потерпають надзвичайно сильно. Для прикладу, в минулому році лише тільки невідомими особами завдано шкоду у розмірі 468 тисяч гривень – і це при тому, що таких випадків було зафіксовано лише шість.
Завдання захисту лісів покладено на Національну поліцію, Державну екологічну інспекцію, Лісову охорону (до складу якої, доречі, відносяться всі працівники Державного лісового агентства), а також всі їх регіональні підрозділи.
Найбільш жорстока відповідальність за шкоду лісовому господарству передбачена 246-ю статтею Кримінального кодексу України – за незаконну порубку або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу, якщо цим була заподіяна істотна шкода (максимальне покарання за такі дії – позбавлення волі на строк від п’яти до семи років). В свою чергу, істотна шкода визначається у кожному конкретному випадку з урахуванням кількості вирубаних дерев, цінності їх породи, діаметру на пні, групи лісу, розмірів витрат, виділених, на засадження території новими рослинами або обсягу шкоди, заподіяної довкіллю. Протягом 2015-2020 років підрозділами поліції Запорізької області за цією статтею зареєстровано 945 кримінальних правопорушень, проте до суду скеровано лише 45 з них. Якою є доля інших проваджень залишається лише здогадуватися.
Адміністративна відповідальність за шкоду лісу менш суворіша, проте у Кодексі України про адміністративні правопорушення міститься цілих шістнадцять статей щодо цього напрямку. Однак, на практиці контролюючі органи виявлять порушення не по кожній із них. В Запорізькій області протягом 2015-2020 років лісовою охороною складено 379 протоколів, екологічною інспекцією – 268. Майже усі вони стосуються незаконної порубки, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка (стаття 65), знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг (стаття 65-1), а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах (стаття 77). Інші порушення мають поодинокі випадки, а деякі не фіксувались взагалі, як то пошкодження сінокосів і пасовищних угідь на землях державного лісового фонду (стаття 69), введення в експлуатацію виробничих об’єктів без обладнання, що запобігає шкідливому впливу на ліси (стаття 71), пошкодження лісу стічними водами, хімічними речовинами, нафтою і нафтопродуктами, шкідливими викидами, відходами (стаття 72), знищення або пошкодження відмежувальних знаків у лісах (стаття 75) та знищення корисної для лісу фауни (стаття 76). З чим це пов’язано: з відсутністю таких порушень чи недоопрацюванням контролерів – не відомо.
Представники поліції та Запорізького обласного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій протоколи за порушення охорони лісів не складали, оскільки на це не уповноважені.
Крім незаконних рубок, для лісів існує ще така загроза як пожежі. За даними Держлісагенства, за останні шість років в Запорізькій області їх найбільше (327) сталося в 2017 році, тоді вони охопили площу у 863 гектари. Роком раніше ці показники також мали високий рівень і дорівнювали 109 випадкам на 206-ти гектарах. В інші роки цього періоду кількість пожеж не перевищувала 56-ти на території у 49 гектарів.
Наведені дані за період 2015-2017 років підтверджуються і Державною статистичною службою; в подальшому такі спостереження нею були припинені. Від Державної служби України з надзвичайних ситуацій інформації щодо пожеж на територіях лісових ділянок Запорізької області отримати не вдалося, оскільки її порядок ведення статистичного обліку розбивку за регіональним принципом не передбачає.
Вирощування та відтворення лісів покладено на лісівників і є їх головним завданням. Штучне лісовідновлення зазвичай використовується тоді, коли на зрубі недостатньо підросту, або взагалі немає підросту господарсько-цінних порід. Відповідно до законодавства, на відновлення лісу на місці суцільних зрубів надається два роки. Такий період обумовлений необхідністю підготовки ґрунту та проведення інших необхідних заходів або сприянню їх природному поновленню. Зазвичай, лісівники проводять відновлення лісу вже на наступний після рубки рік, а інколи, якщо є всі умови, і того ж року (найбільш сприятливий для цього час – навесні та восени).
Проте статистика щодо лісовідновлення у Запорізькій області має невтішний вигляд. Так у минулому році територія, на якій було проведено відтворювальні заходи, склала лише 1 гектар – було висаджено 4200 хвойних дерев на суму 2100 гривень. Для порівняння: у 2015 році на 91-му гектарі висадили більше 380 тисяч одиниць як хвойного, так і листяного матеріалу, виділивши на це 337 тисяч гривень.
Важливим заходом сприяння природньому збереженню лісів є мінералізація поверхні ґрунту, тобто штучне створення бар’єру шляхом очищення лінійної ділянки, яка межує з лісовим масивом (зазвичай це оранка трактором).
«Грамотно підготовлена мінеральна смуга може захистити лісопосадку від палаючої трави, підпаленої спеціально або випадково. Але, як і все на світі, її теж можна робити халтурно,- розповідає біолог та представник громадської організації “Українська природоохоронна група” Єгор Гриник.- Проведення таких робіт передбачено діючими Правилами відтворення лісів і допомагає знизити ризик загоряння або зменшує швидкість розповсюдження пожеж на велику територію».
Створення мінералізованих смуг має особливо велике значення в природньо-кліматичних умовах Запоріжчини, яким властиві висока температура повітря та невелика кількість опадів. Проте в останні роки обсяги таких робіт в області мають тенденцію на скорочення, при цьому витрати на них, навпаки, зросли.
З огляду на наведені дані, лісництво в Запорізькій області сталим назвати важко. Причини цього вбачаються в застарілих підходах, які досі використовуються в нашій державі при веденні лісового господарства. І для того, щоб модернізація була проведена урядом якнайскоріше, до цієї проблема потрібна максимальна увага громадськості, а також тиск науковців, медівників та інститутів суспільства. Кожному з нас потрібно пам’ятати, що ліс – це необхідна умова нашого життя, а не тільки дрова. Не даремно існує стародавній вираз про те, що остання людина загине тоді, коли буде знищене останнє дерево. Від використовуваних підходів до збереження лісів та правильно організованого природоохоронного менеджменту залежить, чи залишимо ми нашим нащадкам ліс у тому стані, яким він дістався нам.