«Декларативна» ганьба народних депутатів
З незрозумілих і досі причин депутати Верховної Ради України одразу ж після початку широкомасштабної війни миттєво не тільки закрили доступ до е-декларацій, а і зняли з себе обов’язок їх подання. Прикриваються вони, зрозуміло, благими намірами захисту інтересу військових і їх сімей.
Депутатський самозахист
Загрозу членам родин депутатів та посадовців на ТОТ могла нести лише інформація з розділу інформації про родинні зв’язки в е-декларації. Але з розумінням законів, а тим більше, роботою з інформацією, там завжди було скрутно. Нажаль, цей склад Верховної Ради відзначився лише турбо-режимом, зашкварами, корупцією, невіглаством, закритістю та необгрунтованими заборонами для громадян. На тлі постійного підняття собі заробітних плат, прилаштування своїх чоловіків, подруг-бровісток та розширення свого простору.
Чи то оприлюднення проєктів рішень зменшать з 20 днів до 10, чи то декларування нібито відновлять, але закриють. При цьому вони і досі не повідомили яка реальна загроза була депутатам та чиновникам від закриття е-декларацій. Які перешкоди були у численних «батальйонів» типу «Монако» для заповнення е-декларації?
За даними Голови НАЗК пана Новікова, більше половини декларантів заповнили е-декларації за 2021 та 2022 роки. Навіть за відсутності такої вимоги. Нардепи серед них складають лише 10%. Це і є рівень підзвітності та прозорості цього складу Верховної Ради.
Що дозволило депутатам та держслужбовцям всіх рівнів навіть не заповнювати е-декларації за 2021 та 2022 роки. Ніякі вимоги суспільства не мали жодного впливу на нардепів. Лише втручання міжнародних інституцій як G-7, ЄС та МВФ змусило їх повернутися до питання пвідновлення е-декларування.
Але було включено всі можливі бюрократичні механізми для відтягування цього моменту. Починаючи від внесення більш ніж 450 правок (!!!!!??) до провалу голосування (скандальна правка 371 про відкриття доступу до е-декларацій), за який спромоглися натиснути кнопку «ЗА» лише 119 нардепів. Це відтерміновує відкритість е-декларацій на рік. І це в законопроєкті, що мав лише повернути е-декларування, визначити дедлайн подання неподаних декларацій та тимчасового звільнення від декларування військових, полонених та всіх декларантів, що знаходяться на ТОТ.
Депутатський спротив
Нарешті, 5 вересня 2023 року парламент розглянув низку законопроєктів, серед яких №9534 щодо відновлення е-декларування ухвалили в цілому 329-ма голосами. Другий – №9587-д «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України щодо вдосконалення порядку притягнення до відповідальності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» у другому читанні й у цілому підтримали 305 народних депутатів.
Обов’язок подачі декларації – 90 днів після набуття чинності законом або до 31 січня.
Разом з позитивним прийняттям норми про автоматичне складання ІТ-системою адмінпротоколів за несвоєчасне подання е-декларацій, депутатами було прийнято дві шкідливі правки.
Одна з них – народного обранця Григорія Мамки, що дозволяє вважати особами, які не вчинили адміністративних правопорушень, осіб, які не вказали в декларації майно вартістю до 1,3 мільйона гривень і були притягнуті до адміністративної відповідальності. Ця правка передбачає, що особи, які не вказали подібне майно, після сплати штрафу вважаються такими, що не притягнуті до відповідальності. Фактична це амністія або, скоріше, відкуп від відповідальності за приховування коштів та майна на 1,3 мільйона гривень.
Інша небезпечна норма – внесення змін до статті 59-ї, яка врегульовує порядок ведення осіб, що вчинили корупційні і пов’язані з корупцією правопорушення. Ця норма приховає від громадян і журналістів дані про 40 тисяч осіб, які вчинили відповідні правопорушення, у тому числі 10 тисяч осіб, які засуджені за кримінальні корупційні злочини.
Українське суспільство вибухнуло обуренням – опублікована 6 вересня петиція до Президента з вимогою ветувати цей закон за дві години набрала більш ніж 29 000 підписів. І ця цифра продовжує зростати.
НАЗК заявило про намір звернутись до Президента з цією ж вимогою. При цьому, пан Новіков повідомив, що агентство не має повного тексту законопроєкту, як на стадії винесення на голосування, так і остаточно прийнятого варіанту.
Відзначив він і роботу Давида Арахамії, який зробив все, щоб небезпечні зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення не були включені до кінцевої редакції закону. Однак не всі депутати погодилися з позицією голови монобільшості.
Ганебно, що політична сила, яка йшла на вибори з обіцянками відкритості, викорінення корупції та народовладдя, демонструє свою надзакритість, корупційність та порушення прав людини. Наражаючи, при цьому Україну на зволікання у вступі до ЄС та НАТО.
Наталія Заболотна