Don’t push the horses: що приховують декларації директора запорізького державного кінного заводу Михайла Сича
Вже майже два роки 37-річний Михайло Сич працює керівником «Запорізького кінного заводу №86» – однієї із 14 філій державного підприємства «Конярство України», яке займається розведенням та продажем коней. З 2015 року це держпідприємство перебуває у стадії банкрутства, проте справи у Михайла навпаки, рік від року, йдуть хіба вгору.
Поміркуйте самі: перед призначенням на посаду він мав у власності лише невеликий будинок у селі Вишневе на Дніпровщині, їздив на старенькому чужому Volkswagen Touareg. Щоправда, зберігав 650 тис. грн готівкою. Але походження цих коштів невідоме, бо одночасно він декларував і допомогу від центру зайнятості. Ймовірно, у зв’язку із безробіттям. І ось, його декларації вже не впізнати: його родина придбала власний будинок у селищі Покровське на Дніпропетровщині та елітні автомобілі Toyota Land Cruiser Prado і Jeep Compass. Але про все по черзі.
У 2021 році Михайло Сич отримав 154 тис. грн зарплати, а його дружина Вікторія, яка працює на «Дніпропетровському кінному заводі №65» ДП «Конярство України» – 73 тис. грн. І це суми до оподаткування. Гроші невеликі – навряд чи родина змогла щось з них відкласти, оскільки ще виховує двох дітей.
За 2022 рік Михайло Сич задекларував 276 тис. грн зарплати, і в дружини – більш як 83 тис. грн. Однак, це їм не завадило у вересні стати власниками автомобіля Toyota RAV4 (2014 року випуску) вартістю майже 787 тис. грн, що за тодішнім курсом НБУ становило приблизно $21,5 тис. Якщо враховувати, що Сич для її купівлі використав заощадження, то на життя протягом року (включно із заправкою автівки) родині залишились в середньому 18,5 тис. грн щомісяця.
У 2023 році пану Михайлу нарахували вже 364 тис. грн зарплати, доходи дружини майже не змінились – лише 66 тис. грн. Проте у серпні він зумів придбати будинок в селищі Покровське площею 122 м² і вартістю 250 тис. грн. Відповідно, на життя родині залишилось по 15 тис. грн на місяць, і то не «чистими».
2024 рік для сім’ї Сичів виявився найбільш вдалим. Керівник задекларував отримання зарплати в «Запорізькому кінному заводі №86» – 201 тис. грн та в ДП «Конярство України» – ще 304 тис. грн. При цьому дружина роботу, видається, покинула (принаймні, її офіційного доходу у його декларації не вказано).
Однак, і за таких умов у липні посадовець придбав собі автівку Toyota Land Cruiser Prado (2011 року випуску), а дружина Вікторія у жовтні стала власницею автомобіля Jeep Compass (2019 року випуску). Задекларована вартість кожної з них — лише 45 тисяч гривень. За таку суму зараз можна купити «Славуту» 2007 року випуску чи, наприклад, Opel 1996-го.
«Локатор-Медіа» дізналось реєстраційний номер автомобіля Land Cruiser Prado, а потім і його VIN-код. Саме за цим кодом ми й знайшли оголошення про продаж цього транспортного засобу на сайті AutoRia за $22,5 тис. (приблизно 900 тис. грн за курсом НБУ). Опублікували його буквально за місяць до купівлі Михайлом Сичем.
Аналогічна історія і з Jeep Compass – через відкриті бази даних ми дізнались його держномер та VIN-код. Єдина відмінність – Compass у пошкодженому після ДТП стані привезли в Україну із США, де в грудні 2021 року його продали на онлайн-аукціоні за $1,8 тис. Тобто навіть у такому стані (і без розмитнення та послуг з перевезення), автомобіль коштував дорожче, ніж вказано у декларації.
Як пояснив Михайло Сич у телефонній розмові з журналістом, автомобілі нібито купували в розбитому стані, і він має відповідні документи. Їх, щоправда, ми так і не побачили.
Однією з найпоширеніших причин заниження ціни автомобілів серед декларантів є відсутність у них реальних, підтверджених доходів на відповідну суму, – каже юрист «Центру протидії корупції» Олексій Бойко.
«На свою заробітну плату вони просто не можуть собі дозволити придбати такий автомобіль. У випадку із Михайлом Сичем, скоріше за все, це саме той випадок. Так, маючи дохід (з податками) за 2024 рік сумарно 505 тис. грн (тобто, на руки він реально отримав десь приблизно 400 тис. грн), він придбав два автомобілі по 45 тис. грн. Однак, в середньому по ринку, залежно від комплектації та двигуна, Тойота Прадо 2011 р.в. коштує від 740 тис. грн до 1140 тис. грн, а Джип Компас 2019 р.в. – 600-800 тис. грн. Тобто, очевидно, що вказати реальну вартість цих авто, зважаючи на свої офіційні доходи, декларант не міг. Грошових активів станом на кінець 2023 року він також не задекларував — тобто, якщо припустити, що він мав якісь збереження і витратив їх на ці авто — то це пояснення спростовується його ж декларацією за 2023 рік», – пояснює юрист.
Разом з тим, з останньої декларації Сича безслідно зник автомобіль Toyota RAV4 – у декларації за 2023 рік він ще був, а за 2024-й – про нього жодної згадки. Якщо його продали, тоді не зрозуміло, чому керівник підприємства не опублікував повідомлення про суттєві зміни в майновому стані? У розмові з «Локатор-Медіа» Михайло Сич зізнався, що продав його.
«Навіть, якщо припустити якусь технічну помилку, через яку «не збереглася» графа доходу щодо продажу RAV4, його вартості вистачило б лише на одну з придбаних декларантом у 2024 році автівок. Дохід від відчуження не вказується тільки, якщо це було дарування — але, тоді виникає ще більше питань щодо джерел походження коштів на придбання у 2024 році двох інших автомобілів», – зазначає Олексій Бойко.
Щодо купівлі будинку у 2023 році, то і тут не все так просто.
«У 2023 році ніяких активів у нього не зʼявилося, лише при загальному доході (з податками) у приблизно 420 тис. грн він купує нерухоме майно за 250 тис. грн. Тобто, віднявши майже 20% податків, навіть припустивши, що ціна придбання нерухомості відповідає дійсності, — все одно виходить, що всі доходи за рік пішли на купівлю нерухомості. І виникає логічне запитання — а за які ж кошти він тоді жив цілий рік. Важливим є також те, що придбання було у серпні 2023 року, а зарплата в декларації вказана за весь рік, тобто — на момент купівлі він навіть не заробив усієї необхідної суми для придбання нерухомості (або не вказав якесь джерело доходу/актив, який був використаний для купівлі)», – каже Олексій Бойко.
Оскільки відповідати на всі наші питання усно керівник «Запорізького кінного заводу №86» не захотів, то ми також вислали їх електронною поштою із проханням прокоментувати ці знахідки й надати докази щодо вартості транспортних засобів. Але надісланий «Локатор-Медіа» лист просто проігнорували.
«Публікацію підготовлено за підтримки програми «Сильніші разом: Медіа та Демократія», що реалізується Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) у партнерстві з Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ) та Норвезькою асоціацією медіабізнесу (MBL) за підтримки Норвегії. Погляди авторів не обов’язково відображають офіційну позицію партнерів програми».
Підписуйтесь на наші сторінки у Facebook, Instagram, Telegram, YouTube та TikTok, щоб нічого не пропустити.