Дереза Микола Іванович

Народився 4 жовтня 1971 року в м. Токмак. Зареєстрований та мешкає в м. Токмак, вул. Володимирська, 21, кв. 22. Неодружений.

На час окупації працював контролером 2 категорії 2 відділення 7 взводу охорони 2 підрозділу охорони територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області.

Приблизно у жовтні 2022 року (більш точна дата та час не встановлені) добровільно зайняв посаду старшого поліцейського (конвою) відділу охорони і конвоювання підозрюваних та обвинувачених ізолятора тимчасового тримання у незаконному правоохоронному органу «Токмацький головний відділ ГУ МВС в Запорізькій області» (мовою оригіналу – «Токмацкий ГО ГУ МВД в Запорожской области»), розташуваним в захопленному приміщенні Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області. 

У період часу з 22 по 31 січня 2023 року надав допомогу державі-агресору (пособництво) у незаконному утриманні 22-х громадян України у приміщенні незаконного ізолятору тимчасового тримання в м. Токмак, вул. Центральна, буд. 43. В подальшому, 31 січня 2023 року вказані громадяни України були незаконно переміщені з тимчасово окупованої території м. Токмак, до лінії розмежування бойових дій на околиці с. Камянське Василівського району та з небезпекою для їх життя і здоров`я примусово та публічно, з фіксуванням на засоби відеозапису були видворені на територію контрольовану Українською владою.

20 березня 2024 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя заочно засудив його за ч.7 ст.111-1 (добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території) та ч.1 ст.111-2 (Пособництво державі-агресору) КК України до 14 років з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, органах державної влади, державного управління та місцевого самоврядування на строк 15 років, з конфіскацією майна.

З 1 по 6 листопада 2022 року здійснив вигнання не менше восьми захищених цивільних осіб для примусових робіт за межі м. Токмак Пологівського району Запорізької, де примушував до виконання тяжких і виснажливих робіт пов`язаних з будівництвом фортифікаційних інженерних споруд, що використовувались військовими формуваннями рф для укріплення оборони.

8 листопада 2022 року у змові з Олексієм Кошелем та невстановленими особами з числа представників збройних сил рф, знаходячись у приміщенні токмацького ІТТ, наніс тілесні ушкодження ударами гумовими кийками двом захищеним цивільним особам по спині та ногам.

19 травня 2025 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя заочно засудив його за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України (жорстоке поводження з цивільним населенням за попередньою змовою у групі осіб) до 20 років позбавлення волі (з врахуваням часткового приєднання невідбутого основного покарання за вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20.03.24) з позбавленням спеціальних звань старший прапорщик міліції та сержант Служби судової охорони, з позбавленням позбавлення права обіймати будь-які посади в правоохоронних органах, органах державної влади, державного управління та місцевого самоврядування на 15 років та з конфіскацією майна. Разом з ним були засуджені Олексій Кошель, Михайло Видиш та Андрій Кошель.