Федорець Світлана Володимирівна

Розлучена, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, які перебувають в окупованій АР Крим.

Суддя Якимівського районного суду Запорізької області, у червні 2022 року була відряджена до Звенигородського районного суду Черкаської області, де її призначили спочатку суддею, а потім обрали головою.

Пізніше подала заяву про звільнення із посади судді – після отримання грошових нарахувань і довічного утримання хотіла повернутися до тимчасово окупованого м. Мелітополь, а згодом виїхати до Криму. Для цього вона через посередника-високопосадовця Служби безпеки України, з яким мала тісний особистий контакт, намагалась вплинути на прискорення розгляду її заяви про  відставку, у зв’язку із цим було зареєстроване кримінальне провадження щодо готування до передачі хабара (ч.1 ст.14, ч.3 ст. 369 КК України).

5 липня 2023 року Працівники Офісу Генерального прокурора та ДБР за оперативного супроводу СБУ повідомили їй про підозру у виправдуванні збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, визнанні правомірною окупації частини території України, вчиненого службовою особою (ч. 3 ст. 436-2 КК України). Згідно матеріалів слідства, вона під час особистих бесід з колегами та друзями в період із 16 травня по 30 травня 2023 року називала захоплені території України «освобождёнными», а окупантів називала «нашими» та визнавала АР Крим частиною росії; неодноразово відвідувала тимчасово окупований Крим, зокрема, навіть зустрічала на півострові 2023 рік; тлумачила збройну агресію рф проти України як вмотивований крок, виражений стратегічною важливістю Криму та обвинувачувала ЗСУ у невиправданій агресії проти мирних українців. Обговорюючи російські ракетні удари по українських населених пунктах, вона трактувала влучання російських ракет у цивільні будинки як економію рф дорогих високоточних ракет, через що вони попадають по мирному населенню, і наголошувала, що, зокрема, Маріуполь обстрілювали українські військові, а не російські; стверджувала, що українські снайпери стріляли у людей, а українська армія використовувала населення як «живий щит», не випускаючи їх з міста, виганяла з власних квартир, кидала гранати в підвали через те, що люди розмовляли російською мовою; заперечувала викрадення й вивезення дітей з тимчасово окупованих територій України тощо.

6 липня 2023 року Печерський суд міста Києва обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 2 млн грн. 10 грудня 2024 року Черкаський районний суд зменшив розмір застави до 500 тисяч грн (увесь цей час вона перебувала під вартою в Київському слідчому ізоляторі.

13 листопада 2024 року Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя притягнула її до дисциплінарної відповідальності та застосувала дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади.

4 березня 2025 року Вища рада правосуддя звільнила її з посади судді Якимівського районного суду на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України (вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді).

4 квітня 2022 року Черкаський районний суд засудив її до позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна та звільнив від його відбування з випробуванням на 1 рік. Також їй на строк 3 роки заборонили обіймати посади в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, та повернули заставу в розмірі 500 тисяч грн.