Кичигін Олексій Миколайович

Народився 19 квітня 1977 року, зареєстрований в місті Бердянськ, вул. Ялтинська, буд. 50 кв. 38.

З 1995 до 1997 року проходив службу у ВДВ ЗСУ України.

Займався підприємницькою діяльністю, в Бердянську відомий як власник більярдної в мікрорайоні АКЗ та орендар пляжу біля Третьої дамби.

У 2014 році Кичигін був одним із організаторів проросійських мітингів у Бердянську, потім покинув місто та вступив до терористичного угруповання «ЛНР», став командиром підрозділу, отримав позивний «Лєший» та воював на боці країни-агресора.

Після окупації Бердянська Кичигін повернувся в місто. У червні 2022 року він обійняв посаду «заступника голови військово-цивільної адміністрації м. Бердянська по управлінню Бердянським районом».

Змушував голову Коларівської громади підписувати договір про взаємодію з фейковою «ВЦА Бердянська»,  схиляв до співпраці з окупантами голову села Єлисеївка Юрія Жука.

В жовтні 2022 року Кичигін обійняв посаду «голови ВЦА Бердянського району».

21 листопада 2022 року видав розпорядження, яким зобов’язав усі суб’єкти господарювання району до кінця поточного року пройти перереєстрацію договорів оренди землі та комунальних приміщень.

13 січня 2023 року у Бердянську біля заводу «Бердянські Жниварки» було підірвано автомобіль Олексія Кичигіна, проте він нібито встиг відскочити і залишитися живим.

У вересні 2023 року став депутатом так званого «Законодательного собрания Запорожской области» (квазі-парламент) від партії «Єдіная росія».

2 березня 2023 року Кичигіну заочно повідомили про підозру за ч.5 ст.111-1 Кримінального кодексу України (заняття посад в незаконних органах влади на окупованій території). 16 листопада того ж року Жовтневий районний суд міста Запоріжжя визнав його винним у колабораційній діяльності та заочно призначив покарання — 9 років позбавлення волі із конфіскацією майна.

Захисник колаборанта намагався оскаржити рішення, проте 28 травня 2024 року Запорізький апеляційний суд залишив вирок першої інстанції без змін.