Ломейко Віталій Валерійович
Суддя «пологівського міжрайонного суду»
Народився 2 квітня 1975 року. Є сином Валерія Ломейка, який з 2005 по 2015 роки працював суддею Апеляційного суду Запорізької області.
4 квітня 2003 році був призначений суддею Чернігівського районного суду Запорізької області, у 2008 році очолив цей суд.
Після тимчасової окупації частини території Запорізької області ухилявся від переїзду на підконтрольні українському Уряду території, до 30 листопада 2022 року йому виплачувалася суддівська винагорода за час простою.
17 жовтня 2022 року звернувся до Вищої ради Правосуддя України із заявою про звільнення з посади судді Чернігівського районного суду за власним бажанням. 9 травня 2023 року ВРП цю заяву залишила без розгляду, оскільки не встановила, чи не має місце сторонній вплив на суддю або примус.
4 січня 2023 року Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Мелітополі, відкрило кримінальне провадження за ч.2 ст.111 КК України (державна зрада в умовах воєнного стану).
У липні 2023 року претендував на посаду заступника голови незаконного «Бердянського міжрайонного суду», але його заяву відхилила російська Вища кваліфікаційна колегія суддів. Через три місяці він подав заяву про обрання заступником голови фейкового «Пологівського міжрайонного суду» і отримав рекомендацію від Колегії.
2 жовтня 2024 року його автомобіль був підірваний в м. Бердянську і ГУР МО розповсюдило інформацію, що суддя загинув, однак йому пощастило вижити. 7 жовтня того ж року він в російських ЗМІ підтвердив, що живий.
11 червня 2025 року Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя притягнула його до дисциплінарної відповідальності у виді подання про звільнення з посади.
10 липня 2025 року на підставі Рішення Вищої ради правосуддя № 1441/0/15-25 був звільнений з посади судді Чернігівського районного суду на підставі п. 3 ч. 6 ст. 126 Конституції України.
Інші вороги
Голова окупаційної адміністрації м. Мелітополь, депутатка «законодатєльного собранія Запорізької області»