Романчук Алєксандр Владіміровіч

Мовою оригіналу – Романчук Александр Владимирович.

Народився 15 квітня 1959 року у Луганську.

В 1980 році закінчив Бакинське вище загальновійськове командне училище; в 1989 році закінчив Військову академію бронетанкових військ імені Малиновського; в 2008 році закінчив Академію Генштабу.

З 2003 до 2006 роки був командиром 4-ї гвардійської танкової Кантемирівської дивізії імені Ю. Андропова. З червня 2008 року – заступник, а потім начальник штабу 41-ї загальновійськової армії, дислокованої у Новосибірську. З серпня 2010 по січень 2011 року в.о. командувача військ 29-ї загальновійськової армії Східного військового округу рф, до складу якого увійшли військові частини колишнього СибВО, розташовані на території Забайкальського краю. 9 січня 2011 року призначений командувачем 29-ї загальновійськової армії.

У липні 2014 року був призначений заступником командувача військ Південного військового округу рф. 2016 року був головним військовим радником у Сирії. У 2019 році був призначений начальником Військового навчально-наукового центру сухопутних військ «Загальновійськова академія ЗС рф».

В 2014 році здійснив перший обстріл України. З початком повномасштабного вторгнення був призначений командувачем угрупуванням російських військ на запорізькому напрямку.

У лютому 2023 року Олександру Романчуку надано звання генерал-полковника. Нагороджений орденами Мужності, «За військові заслуги», медаллю ордену «За заслуги перед Батьківщиною» ІІ ступеня із зображенням мечів та медаллю «Учаснику військової операції у Сирії». Заслужений військовий спеціаліст рф.

24 липня 2025 року голова окупаційної адміністрації Євген Балицький нагородив його орденом «За заслугі пєрєд Запорожской областью» за участь у відбитті контрнаступу ЗСУ на запорізькому напрямку у 2023 році.