Як в Запоріжжі влада бореться з амброзією

Один з найважчих для алергіків місяців року – серпень – приніс у Запоріжжя пилок амброзії. На початку вересня в Олександрівському районі навіть запровадили через це карантин. «Локатор-Медіа»  дізналось, якими способами відбувається обробка цього карантинного бур’яну і як витрачають гроші для здоров’я алергіків у місті. Відповідь надали з Управління з питань екологічної безпеки Запорізької міськради. Одразу зазначимо, що в обласному центрі переважно здійснювали планові покоси, а інші способи не задіювали, бо на це немає коштів.

У 2016 році Запорізька міськрада затвердила Програму боротьби з карантинними рослинами міста Запоріжжя на 2016-2025 роки. Її основною перевагою, що забезпечує результативність, є комплексний підхід у виконанні низки заходів. Тобто, у межах Програми по черзі використовуються 3 різні методи боротьби з амброзією.

Перший метод – механічний. Він включає покіс і прополювання карантинних трав. Другий метод боротьби з карантинними травами, передбачений програмою, – хімічний. Для цього застосовується спеціальний препарат, який пройшов відповідні експертизи, має дозволи на його використання, їм обприскується безпосередньо амброзія. Препарат є нешкідливим для людей, тварин та інших рослин. Амброзія протягом години після її обробки хімпрепаратами починає в’янути і через кілька днів гине. Третій метод боротьби – фітоценотичний. Передбачена висадка сортів трав, які пригнічують чисельність амброзії. Цей метод дозволяє крок за кроком вирішувати багаторічну проблему з алергенними бур’янами.

Як боряться районні адміністрації з карантинними рослинами, які є головними розпорядниками коштів та виконавцями заходів по благоустрою.

У Хортицькому районі використовували два методи боротьби з амброзією полинолистою – механічний та фітоценотичний. Зокрема, проводили ці роботи за адресами: вздовж парку Героїв Національної Гвардії України та по пр. Інженера Преображенського, 1. За останні чотири роки площа робіт, використовуючи механічний спосіб, тільки збільшувалась, відповідно зростали й ціни – від 2,1 млн гривень у 2020 році до 4 млн гривень у поточному році. Фактично було витрачено понад 12 млн гривень. Фітоценотичний метод використовували двічі – у 2020-му та 2021 роках. На цей спосіб витратили 400 тис. гривень.