Іван з Львівщини боронить Запоріжжя

Іван на позивний «Фокс» у складі 128-ї бригади боронить Запорізьку область. Боєць бере участь у штурмі ворожих позицій та зачистці, а в Роботиному полонив окупанта. Він кілька разів отримував поранення, проте завжди повертався у стрій. Історію про захисника читайте у матеріалі.

Іван – мешканець міста Стрий Львівської області. Він у перші дні повномасштабного вторгнення росії в Україну він разом із батьком та братом вирішили стати на захист країни та пішли  в ТЦК. Проте, тоді мобілізували тільки брата: батькові було за 60, а Івана попросили почекати зі службою.

Півтора року тому Іван отримав повістку та одразу ж з’явився за викликом до територіального центру комплектування. Спочатку він пройшов навчання на Рівненщині, де познайомився та потоваришував із Романом із Хмельниччини.

«Ми стали близькими друзями й обоє вирішили, що підемо в штурмовики. Під час розподілу попросилися в 128 окремої гірсько-штурмової бригади, про яку багато чули. Чи не жалію? Ні», — розповідає боєць.

Так «Фокс» і долучився до лав 128-ї бригади, яка від початку повномасштабного вторгнення тримає оборону на запорізькому напрямку. Наразі Іван має звання сержант та служить на посаді – головний сержант взводу.

Найскладніші та найжорсткіші бої Іван «Фокс» у складі підрозділу пройшов у Роботиному. Тоді бійці зачищали ворожі траншеї та мали закріпитися й тримати оборону.

«Росіяни відійшли на сусідню позицію метрів за 70 від нас і звідти намагалися повернути втрачене. Але ми не пустили їх. Проти нас стояли різні бійці – профі, бомжі, зеки… Я бачив ворожі тіла з шевронами «вагнера». Їх щурі гризли, так давно вони лежали. Багато разів спостерігав неадекватну поведінку росіян. Вони могли йти в наступ, обходячи лісосмуги, із мінімальним спорядженням. Ми косимо їх, а вони все одно пруть. Поранили одного, за кілька секунд біля його ніг вибухнула граната, а він встав і пішов далі. Точно був під дією якихось препаратів», — пригадує боєць.

Біля Роботиного, під час оборони захоплених ворожих позицій, Іван разом із побратимами полонили росіянина.

«Той навіть не чинив опір. Пояснював, що шукав тіло командира, щоб забрати рацію. Сам років 40, із російської глибинки. Коли ми брали його, я попередив – якщо скажеш, що в тебе є зі зброї, передамо далі так як є, просто зв’язаного. Він відповів, що нічого не має, але я знайшов у його кишені ніж», — розповів захисник.

Чимало побратимів Івана загинули на фронті. Сам же захисник, під час боїв у Роботиному, отримував поранення в спину, плече та голову. Розповідає:

«Найнебезпечніше поранення було в голову, скоріше за все – від мінометної міни. Один осколок влучив у шолом, а другий (розміром як великий палець) залетів під шолом, черконув голову й застряг у шоломі. Коли мене привезли в стабілізаційний пункт і зняли шолом, усе було в крові… Я зберіг той осколок, хотів навіть переплавити його на якусь символічну прикрасу…»

Автор

Осколок, який потрапив під шолом захисника
Осколок, який залетів під шолом Івана/Фото отримане «Локатор-Медіа» від 128 бригади

Наразі підрозділ сержанта тримає оборону в одному із сіл Запорізької області, яке ЗСУ відбили у ворога. Через небезпеку БпЛА бойові виходи іноді захисникам доводиться затягувати.

«Ми довго перебуваємо в обмеженому просторі й під постійною небезпекою. Час від часу розпитую у бійців про мирне життя, родичів, захоплення… Треба, щоб людина виговорилася, тоді їй стає трохи легше», — розповідає Іван.

На питання, що найважче на позиціях, боєць відповів: «Одне на інше накладається – закритий простір, постійна небезпека, відсутність зв’язку з рідними, переживання за людей…».

За період несення служби «Фокс» кілька разів побував вдома. Зокрема, під час відпусток та реабілітації після поранення. Він зустрічав чоловіків, котрі не хочуть долучатися до Сил оборони та ховаються. Каже:

«Один із таких мій сусід. Він розпитував, коли все це закінчиться. Я відповів, що без його участі війна не закінчиться. І дав пораду навчити поводженню зі зброєю своїх дітей. Бо якщо не хоче воювати він, то доведеться їм…»

Матеріал підготовлено за інформацією, отриманою від речника 128-ї бригади Ярослава Галаса.

Підписуйтесь на наші сторінки у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не пропустити.

Завантажити ще...