На Запоріжжі упродовж серпня засудили 13 громадян України за дезертирство

У Запорізькій області з початку серпня 2024 року засудили 13 громадян України за дезертирство. Такі дані, станом на 31 серпня, зібрало «Локатор-Медіа» у реєстрі судових рішень.

Серед засуджених є як мешканці Запорізької області, так і жителі інших регіонів України. Усі вони свою вину визнали.

Найбільший термін покарання — 6 років позбавлення волі — отримав уродженець міста Первомайськ Миколаївської області Дмитро Поляков. Його раніше неодноразово притягали до відповідальності за майнові злочини.

Найменший термін ув’язнення отримав житель Тернополя Андрій Баран. Йому призначили покарання — 4 роки позбавлення волі. Чоловік наприкінці травня 2022 року, через погіршення стану здоров’я, пішов на лікування до військового шпиталю. Опісля — він пройшов ВЛК та був визнаний придатним, проте не повернувся до місця несення служби. Засуджений розповів, що його стан здоров’я не покращився та він мав низький психоемоційний стан через смерть батьків.

Інші 11 засуджених отримали вирок — 5 років позбавлення волі. Серед них Іван Продащук, Тимур Шешегов та Сергій Арабчук  із Запоріжжя. Продащук у липні 2022 року взяв на 2 дні відпустку за сімейними обставинами та не повернувся на службу до частини, яка тимчасово дислокувалася у селі Темирівка Пологівського району. Зробив це через те, що вважав свій стан здоров’я незадовільним. Тимур Шешегов розповів, що покинув місце дислокування частини через погане самопочуття матері. Надалі він пішов працювати на будівництво та доглядав за матір’ю.

Арабчук пояснив, що у зоні бойових дій займався евакуацією загиблих військових. Через травмування спини він не міг носити бронежилет, просив у командування відправити його на обстеження, проте йому відмовили. Згодом він залишив частину, полікувався та влаштувався на роботу. У квітні 2024 року його затримали.

Вирок за дезертирство отримав також Владислав Лук’янович із села Вільноандріївка Запорізького району. Чоловік у складі підрозділу перебував поблизу села Широке Запорізького району. У січні 2024 він звернувся до лікаря підрозділу зі скаргами на зубний біль, отримав направлення до лікарні та після проходження огляду у стоматолога, до підрозділу не повернувся.

Таке ж покарання отримав уродженець села Мечетне Дніпропетровської області Віталій Михайлюк. Він у зоні бойових дій отримав травму та контузію коліна і проходив лікування у шпиталі. Чоловік каже, що після того командування довело про наступний бойовий вихід, він вирішив залишити місце служби та поїхав додому.

Ще один засуджений за дезертирство — Олександр Ковальчук із села Горбаків Рівненської області. Він покинув службу у селі Часів Яр Пологівського району. Причину залишення місця дислокації частини вказати не зміг.

Уродженець селища Удачне Донецької області Сергій Сук, який отримав вирок за дезертирство, розповів, що в грудні 2021 проходив строкову службу, а згодом — підписав контракт в ЗСУ. Після початку повномасштабного вторгнення він злякався за своє життя та покинув місце дислокації військової частини. У травні 2024 року, не бажаючи переховуватися, добровільно з’явився до військової служби правопорядку та зізнався у всьому.

Також до 5 років позбавлення волі за дезертирство засуджено жителя села Осокорівка Херсонської області Івана Яремко, Євгена Єфіменка із Кривого Рогу та Віктор Сеха із села Знаменівка Дніпропетровської області, а також Тараса Котика із Черкащини.