Окупанти націоналізували понад 1 000 туристичних об’єктів на узбережжі Азовського моря

Окупаційна влада Запорізької області заявила про націоналізацію понад 1 000 баз відпочинку на узбережжі Азовського моря. під «націоналізацією» мається на увазі привласнення росією майна українців, які виїхали з окупованих територій і не бажають контактувати з окупаційною владою. Про це «Локатор-Медіа» дізналось із повідомлення в одному з окупаційних медіаресурсів.

Раніше окупанти заявляли, що розробляли законопроєкт, за яким планували «легалізувати» привласнені туристичні об’єкти за російським законодавством. За словами колаборанта Євгена Балицького, більшість цих закладів залишилися «безгосподарними», тому окупанти вирішили їх привласнити. Він додав, що відновлення цієї інфраструктури заплановане на 2025 рік.

У Москві представники восьми окупованих приморських міст – Донецька, Маріуполя, Мангуша, Бердянська і Генічеська, а також російських Таганрогу, Єйська та Новоазовська – уклали угоду про так званий спільний розвиток туризму на Азовському морі. Від Бердянська угоду підписав фейковий мер Олександр Сауленко.

Ця акція є черговою імітацією окупантів розвитку туристичного напрямку на Приазов’ї. Реальність виглядає інакше: на окупованій частині Запоріжжя в літній період функціонувало лише 120 туристичних закладів, що становить 8% від загальної кількості. Це підтверджує так званий «сєнатор» від Запорізької області, який зазначає відсутність фінансування для туристичної галузі та безліч об’єктів, які простоюють.

Окупаційна адміністрація продовжує захоплювати українське майно на тимчасово окупованих територіях. Цієї весни за три місяці вони відібрали в українців близько 1 500 об’єктів нерухомості, серед яких квартири, будинки, магазини та центральний парк у Приморську. З 22 квітня 2024 року було привласнено понад 13 тисяч земельних ділянок.

За два роки окупації росіяни не побудували жодного туристичного об’єкта, а знищили та занедбали 92% наявних. У цьому контексті угода виглядає як спроба імітувати активний розвиток курортного потенціалу, тоді як реальна ситуація свідчить про серйозні проблеми в туристичній галузі на окупованих територіях.