Переслідування Свідків Єгови: як окупанти борються з інакомисленням на Запоріжжі

Окупаційна влада Запорізької області систематично обмежує релігійну діяльність, закриваючи або ліквідовуючи релігійні громади, які існували до вторгнення, і передаючи їхні приміщення під «соціальні» установи. За твердженням представника Держдуми Артема Бичаєва, релігійні спільноти нібито використовували будівлі для «підривної діяльності» проти росії, що стало приводом для тиску на громади, які мають зв’язки з Заходом. Так, Свідки Єгови, діяльність яких в росії заборонено як «екстремістську», були змушені припинити роботу. Їхні приміщення тепер використовують як притулки для жінок у складних обставинах, що додатково слугує пропагандистською метою – показати начебто негативний вплив релігійних «сект».

Цей тиск підсилюється ідеологічними заходами, які реалізує відділ по роботі з релігійними організаціями окупаційної адміністрації області, який очолює Артем Шарлай (на фото). Колаборант активно співпрацює з Російською православною церквою, яка відіграє провідну роль у витісненні будь-якого «нелояльного» релігійного впливу на окупованих територіях.

Щоб глибше зрозуміти контекст релігійних переслідувань, важливо звернути увагу на особливості віровчення Свідків Єгови, яке робить їх вразливими до тиску на окупованих територіях. Свідки Єгови — міжнародна релігійна організація, заснована у 1880-х роках у США Чарлзом Расселлом (спершу вони були відомі як «Дослідники Біблії»). Вони мають близько 8,7 мільйона активних членів по всьому світу, а їхня діяльність зосереджена на поширенні власного трактування Біблії та принципів християнського життя.

Важливою особливістю віровчення Свідків Єгови є їхня відмова від служби в армії та будь-яких форм збройного конфлікту. Свідки Єгови пояснюють свою позицію тим, що вони «слухаються Бога» і дотримуються заповідей Ісуса, які, на їхню думку, забороняють воювати і наказують любити навіть ворогів. Через ці переконання вони традиційно не беруть зброю до рук, що робить їх непіддатливими до мобілізації та не сумісними з мілітаристською ідеологією, яку намагається насадити окупаційна влада.

Таким чином, переслідування Свідків Єгови російською адміністрацією та передача їхніх приміщень іншим установам є не лише боротьбою з інакомисленням, а й інструментом політичного та військового тиску, адже Свідки Єгови не можуть бути залучені до військових операцій, що перешкоджає планам з мобілізації.

Нагадуємо, що з 1 жовтня 2024 року окупаційна адміністрація розпочала осінній призов, вперше відправляючи місцевих призовників до лав російської армії, що є частиною спроб легітимізувати примусову мобілізацію. Цей крок не лише порушує міжнародне право, але й демонструє прагнення окупаційної влади інтегрувати населення захоплених територій у свої збройні сили. Таким чином, релігійні утиски та мобілізація складають дві взаємопов’язані частини стратегії: з одного боку, Росія пригнічує будь-яку альтернативну культурну та релігійну ідентичність, а з іншого – змушує місцеве населення брати участь у своїх військових операціях.

Ці заходи є частиною ширшої стратегії інтеграції окупованих територій, де через мобілізацію та релігійний контроль окупаційна влада прагне зміцнити свій вплив і викорінити українську ідентичність. Це переслідування, разом із примусовою мобілізацією, свідчить про цілеспрямовану політику окупаційної влади з контролю над суспільною свідомістю та нівелювання будь-яких проявів незалежної релігійної та культурної ідентичності на захоплених територіях.