Постріли «Калібрами» та «Іскандером». Бердянець намагався схилити брата-військового ЗСУ до співпраці з ворогом

З перших днів після захоплення Бердянська російською армією знайшлось чимало людей, які добровільно почали надавати ворогу свою допомогу. Хтось житлом та іжею, хтось інформацією про учасників АТО та проукраїнські налаштованих громадян, а хтось пішов ще далі.

На початку липня до таких зрадників долучився і 22-річний місцевий житель Кирил Койнов. Він з власної ініціативи погодився на співпрацю з російськими силовиками і отримав куратора з позивним «Холера». У Бердянську Кирил був майже нікому невідомим підприємцем з основним видом діяльності «Будівництво житлових і нежитлових будівель», а також керівником двух фірм – ТОВ «ДЖЕВЕЛ-ГРУП» (ресторанна діяльність та послуги мобільного харчування) і ТОВ «ГІЛДТРАСТ» (інформаційні послуги). Саме навички останнього виду послуг йому і знадобились, але не на користь нашій країні.

«Холера» поставив перед Койновим завдання пошуку та схиляння громадян до співпробітництва з рашистами, збору та передачі відомостей про місця дислокації підрозділів ЗСУ, виявлення патріотично налаштованих бердянців, які негативно висловлюються про окупаційну владу. Для цього Койнов створив у месенджері Telegram чат-бот «@brdsvo_bot», про що, використовуючи номер українського мобільного оператора зв’язку, відрапортував своєму куратору і отримав від нього схвальний відгук.

Пізніше зрадник передав «Холері» шість списків із отриманою через бот, проаналізованою та систематизованою інформацією щодо мешканців Бердянська, які не підтримують окупантів та вірогідно можуть передавати українській владі розвідувальну інформацію і навіть проводити диверсійну та підривну діяльність. Спілкування між ними відбувалось також через Telegram.

Скільки бердянців через Койнова було викрадено рашистськими силовиками та піддано тортурам – наразі можна тільки здогадуватись.

Як нам вдалося дізнатися із офіційних джерел, Койнов одночасно виконував й інше завдання «Холери» – дотримуючись заходів безпеки та конспірації він почав систематично схиляти свого брата Владислава Татаренкова до участі у підривній діяльності проти України. Оскільки Владислав є військовослужбовцем ЗСУ і знаходиться на підконтрольній території, Койнов прохав його збирати та передавати інформацію про місця розташування тренувальних баз, таборів, полігонів та інших військових об’єктів, які використовуються для підготовки українських військових. Ці івідомості він збирася передати ворогу для подальшого вогневого ураження цих об’єктів. Щоб Владислав був більше зацікавлений, зрадник обіцяв йому грошову винагороду та подальшу евакуацією до Бердянська.

У спілкуванні з братом Койнов використовував обліковий запис «RocketADS None» у месенджері Telegram, який зареєстрував на власний телефонний номер, який легко знайти в Єдиному державному реєстрі  прив’язаним до вже відомої нам фірми «ДЖЕВЕЛ-ГРУП».

Коли увечорі 15 серпня Кирил нарешті отримав від Татаренкова два знімки екрану телефону, він не знав, що вже знаходиться в розробці оперативників Служби безпеки України і подальше їх спілкування відбувається в рамках спеціального слідчого експерименту. На цих скрін-шотах були зображені та відмічені геопозиції комплексів споруд, що мали всі зовнішні візуальні характеристики військової тренувальної бази. Проте вона була несправжньою – заздалегідь виготовленим імітаційним об’єктом.

В реальності там знаходяться лише покинуті в полях напівзруйновані господарські будівлі. Це приблизно в двох кілометрах від села Олександрівка, яке розташоване перед містом Дніпро.

За легендою в цьому «військовому таборі» під керівництвом іноземних інструкторів НАТО проходила спеціальна підготовка особового складу ЗСУ, включно і самого Татаренкова.

Майже одразу Койнов зателефонував йому через Telegram та підтвердив отримання координат. Також він задав питання щодо наявності там військової техніки для подальшої передачі цієї інформації російським військовим.

Наступного вечора Койнов знову вийшов на зв’язок, щоб уточнити кількість військовослужбовців та інструкторів із США. Під час спілкування він нагадував брату про необхідність дотримання ним заходів конспірації та обговорив порядок його евакуації до окупованого Бердянська після того, як військові російської арміїї нанесуть вогневе ураження цього об’єкту. Ще через два дні Койнов повідомив брату, що скрін-шоти з координатами він вже передав ворожій стороні.

А 20 та 23 серпня російські військові здійснили спроби ураження «тренувальної бази» під Дніпром. Для цього вони вистрілили чотирма ракетами типу «Калібр» із малого ракетного корабля «Ингушетия», що знаходився в акваторії чорного моря біля мису Фіолент та однією ракетою типу 9М723 із оперативно-тактичного ракетного комплексу «Іскандер-М» з-під міста Бєлгород. Проте ці намагання виявилися невдалими – скоріш за все, в результаті надійної роботи ПВО повітряного командування «Схід» Збройних сил України.

Як нам вдалося дізнатися, за свою зрадницьку діяльність Койнов був авансом винагороджений посадою головного спеціаліста відділу інформаційно-комунікаційних ресурсів окупаційної адміністрації Бердянська. За дорученнями самопроголошеного мера Сауленка та у співпраці з представниками російських спецслужб він з перших днів захоплення міста знімає пропагандистські репортажі про життя у захопленому Бердянську, які в подальшому розміщуються у засобах масової інформації держави-агресора, сприяючи таким чином становленню ворожого режиму. Крім цього, російські спецслужбісти призначили Койнова головою міського осередку так званого руху «Юг Молодой» – псевдоволонтерської організації, завданням якої є імітація підтримки молоді окупаційної влади.  

«У Бердянську склалася патріотична атмосфера. Ми роздавали мешканцям міста георгіївські стрічки. Люди дуже активно підходили, брали, прикріплювали їх до одягу та фотографувалися. Також раніше у нас було закладено камінь, на місці якого в перспективі з’явиться пам’ятник російському солдату-визволителю, ми разом із молоддю вирішили покласти до нього квіти»,- розповідав Койнов наприкінці лютого одному з пропагандистських видань тимчасово окупованого Криму.

Активність Койнова призвела до того, що українські правооохоронці відкрили відносно нього одразу два провадження за другою частиною статті 111 Кримінального кодексу (державна зрада в умовах воєнного стану) та оголосили в розшук.

В середині лютого Печерський суд міста Києва за клопотанням Головного слідчого управління Національної поліції України обрав Койнову запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а 6 березня це розслідування вже було завершено.

В останній день лютого підозру Кирилу Койнову держзраді заочно повідомило  і Управління СБУ в Запорізькій області.

Оскільки зрадник переховується на окупованій територій, судитимуть його заочно. Койнову загрожує позбавлення волі на строк 15 років або довічне ув’язнення з конфіскацією майна – занадто м’яке покарання, з урахування того, яку шкоду він приніс українському народові.

Матеріал створено в рамках програми експертної підтримки ГО «Інтерньюз-Україна»