Реформа освіти: 90% школярів у Запорізькій області хочуть обирати предмети для вивчення самостійно
Реформа старшої школи є частиною комплексного оновлення загальної середньої освіти за концепцією «Нова українська школа». Зміни впровадять вже за два роки – у 2027-му. Запорізька область посіла перше місце серед інших регіонів у бажанні запровадити зміни. Так, 90% школярів хочуть обирати предмети для вивчення самостійно, понад 80% батьків і управлінців теж висловили підтримку.
Через два роки у Запорізькій області створять мережу академічних ліцеїв, де учні 10-12 класів будуть навчатися за обраною профорієнтацією.
Реформа стосуватиметься трьох рівнів освіти:
- повної загальної середньої освіти;
- професійної (професійно-технічної);
- фахової передвищої освіти.
За словами заступниці міністра освіти і науки Надії Кузьмичової, реформа передбачає створення мережі академічних ліцеїв, переважно відокремлених від початкових шкіл і гімназій. Учні 10–12 класів зможуть обирати профіль навчання, інтегровані курси й навчальні предмети. Академічні ліцеї проводитимуть якісну профорієнтаційну роботу та враховуватимуть потреби учнівства в тих чи інших курсах.
Як зазначив заступник голова Запорізької ОВА Михайло Семікін, на ринку праці Запорізької області спостерігається дефіцит робітничих спеціальностей більше 70%. Саме ці професії будуть актуальні після деокупації регіону. Тому мета – заохотити учнів здобувати професійну освіту, що відповідає потребам ринку праці.
«Результати по Запорізькій області нас вразили. Більше 90% дітей підтримують цю реформу і хочуть мати свободу вибору предметів. Більше 80% батьків і управлінців теж підтримують цю реформу. Це один з найбільших показників в Україні. Дані збирав Київський міжнародний інститут соціології. Впевнена, що після деокупації територій ця реформа буде успішно впроваджена», – зазначила менеджерка Швейцарсько-українського проєкту DECIDE Валентина Полторак, яка займається реформою системи профорієнтаційної освіти у школах.
Директорка департаменту освіти та науки Запорізької обладміністрації Людмила Бухаріна зазначає, що точної кількості навчальних закладів, які залишаться після впровадження реформи, не можуть назвати через окупацію більшої половини регіону. Але чиновники мають три сценарії розвитку реформи – базовий, оптимістичний та песимістичний.
Підписуйтесь на наші сторінки у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не пропустити.