Різдво на Запорізькій Січі. Як його святкували наші предки
Запорізькі козаки відзначали Різдво значно скромніше за гетьманську старшину. Напередодні свята вони обов’язково повертались на острів Хортиця, щоб взяти участь у Божественній Літургії в січовій Покровській церкві.
У Навечір’я Різдва у куренях запалювали лампади перед святими іконами й щедро кадили ладаном. Саме святкування супроводжувалось колядуванням й пишними гостинами, які тривали до самого Нового року.
А цей день був надзвичайно важливим для Січі – саме на Новий рік відбувалась козацька рада, на якій було два питання порядку денного: розподіл між куренями природних угідь та перевибори старшини.
Особливо урочистим був на Січі день Хрещення Господнього. Всі козаки збиралися йшли до церкви при всіх своїх амуніціях. Прикрашені знамена кожного куреня везли на верхових, гарно і незвичайно прибраних конях. Все військо вбиралося у найкращу і найбагатшу одежу. Після церковної відправи свято відзначали гучними залпами з гармат.
Найбільш яскраво традиції святкування козаками Різдва у своїх «Щоденниках» описав Яків Маркович – один з найбагатших і найосвіченіших українців середини XVІІІ століття. Він був сином скарбничого при гетьмані та з часом теж обійняв цю посаду. З 1717-го по 1767 роки Яків детально описував життя Гетьманщини. «Щоденник» він вів упродовж півстоліття, заповнивши загалом 10 книг.
Зазвичай козаки любили смачно попоїсти, але їжа для них не була в пріоритеті. Тому смакували тим, що було. А були пиво і мед, тетеря (пшоняна каша), щерба (рибна юшка), риба, іноді дичина і галушки, часом вареники.
Однак на Святвечір та Різдво столи ломилися від страв. На Святвечір була традиційна кутя. Правда, їли її, в основному, прості міщани і козаки, козацька старшина надавала перевагу калачам та булкам з маком і родзинками.
Та найбільше полюбляли козаки м’ясні страви – все-таки закінчився Великий піст. Ковбаси, копчена і в’ялена шинка, а для старшин – дичина, запечені поросятами та індики, паштети, гусяча печінка, осетрина. Десерти – аж до марципанів. Були кава, тістечка, щебрет, пудинги.
Якщо кава, щербет і марципани в козацькій Україні через близьке сусідство зі Сходом не були дивиною, то західні смаколики – безе, бісквіти, пудинги й тістечка – мали більший попит, із часом опинившись на кухнях заможних містян і купців.
Наведемо один із тогочасних рецептів десерту козацької старшини (з рецептурника полковника Івана Кулябки середини XVIII століття), адаптованого кухарем Василем Дручиком.
Бішкопти (бісквітне печиво): 5 яєць, 10 яєчних жовтків, кілограм борошна крупчатого або пшеничного вищого ґатунку, 400 грамів цукору тростинного, кориця та розтоплене вершкове масло.
Яєчні жовтки перемішати з яйцями та збити на піну, додаючи цукор. Всипати борошно, попередньо просіявши його на ситі. Тісто замісити не круте і зробити його завтовшки 0,5 см. Видавити чашкою круглі бішкопти, обім’явши краї пальцями. Змастити розтопленим вершковим маслом, посипати цукром і корицею. Випікати 15 хвилин при температурі 180 градусів.
Найпрестижнішими напоями вважалися імпортні вина: рейнвейн і мальвазія, волоське. Почесне друге місце займали аїрна горілка і різноманітні настоянки – апельсинові, кминні, вишневі, персикові та грушеві.