Російський слід. Хто з громадян РФ володіє бердянською землею
На початку березня поточного року Верховна Рада України прийняла закон «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності РФ та її резидентів», за яким націоналізація майна буде здійснюватися без будь-якої компенсації його вартості.
До таких об’єктів належить і земля – україська земля, багатьма з ділянок якої протягом багатьох років користуються та розпоряджаються резиденти рф – юридичні особи, засновниками або бенефіціарами яких є країна-агресор та у яких вона має участь у будь-якій формі.
Через два тижні народні депутати внесли до цього закону зміни, які передбачають примусове вилученння майна і фізичних осіб-громадян російської федерації та інших осіб, незалежно від їх громадянства, що мають найбільш тісний зв’язок з росією, мають у ній місце проживання та займаються в ній основною діяльністю. Наразі закон про внесення цих змін знаходиться на підписі у Президента Зеленського.
За даними сервісу моніторингу реєстраційних даних Опендатабот, компанії із власниками з росії орендують в Україні 26750 і володіють 1002 земельними ділянками. Загальна площа таких ділянок понад 160 тисяч гектарів в оренді та 32 тисячі гектарів у власності.
Ми вирішили дослідити, які резиденти та громадяни рф володіють землею в окупованому місті Бердянську і знайшли дещо варте уваги як суспільства, так і правоохоронців.
При підготовці матеріалу ми направили до ряду органів влади та місцевого самоврядування запити на отримання інформації про земельні ділянки на території Бердянської ОТГ, право на володіння якими зареєстровано на громадян російської федерації або на юридичних осіб, серед власників та засновників яких є громадяни росії.
Міністерство Юстиції, пославшись на Постанову Кабінету Міністрів про припинення доступу до єдиних та державних реєстрів, у наданні такої інформації відмовило. Держгеокадастр відповів, що відомостями про громадянство фізосіб та межі територій ОТГ не володіє. Виконком Бердянської міськради, а також його в.о. міського голови Олександра Свідла (запити були продубльовані і на його номер через месенджер WhatsApp) їх взагалі проігнорували. Запит у Запорізьку обласну військову адміністрацію спустився через Бердянську районну та міські військові адміністрації до того ж виконкому до Олександра Свидло – відповіді на нього на момент публікації матеріалу також не отримано.
– У перші дні окупації міста, комп’ютери з інформацією про земельні ділянки були викрадені з будівлі мерії російськими військовими, – на умовах анонімності розповідає один із співробітників управління земельних відносин, – а чи збереглися ці файли на інших носіях – не відомо, можливо, вони є в Запоріжжі.
Ці слова підтвердив і начальник реєстраційного відділу виконкому Роман Сорока, додавши, що на сьогодні доступ до реєстрів має лише Міністерство Юстиції. А що з цього приводу думає зазначене відомство, ми вже знаємо.
Проте, все ж таки деякі дані нам роздобути вдалося.
Валерій Баранов і усі-усі-усі
На березі моря, по курортній вулиці Котляревського розташована земельна ділянка (кадастровий номер 2310400000:07:005:0045), яка на правах оренди належить бердянському ТОВ «Радуга Плюс». Бенефіціарами цієї фірми є двоє громадян росії – Олексій Іванович Ільющенков та Віктор Васильович Ковальов зі Смоленської області, а також громадянка України Марина Валеріївна Баранова – дочка колишнього міського голови Валерія Баранова (до речі, вона одноосібно володіє і сусідніми ділянками, на яких розміщені бази відпочинку Дюна» та «Роланд»). Директором «Радуги Плюс» є Ільющенкова Ганна Олексіївна – схоже, дочка одного з вигодонабувачів.
На даний момент засновниками цього підприємства є Ковальов, Баранова та москвич Михайло Філатов, який також має російський паспорт. У російському реєстрі боржників є дані про те, що у грудні 2020 року Олексій Ільющенков свою 35%-ву частку у статутному капіталі «Радуга плюс» вартістю 248 612 гривень виставляв на торги.
Цю частку за 120 тисяч рублів придбав Михайло Філатов. У грудні минулого року Бердянський міськрайсуд розглядав його клопотання про визнання на території України рішення смоленського суду, яким угода та договір купівлі-продажу частки були визнані дійсними. Суддя Олена Вірченко це клопотання задовольнила та рішення російського суду визнала дійсним. Ці відомості підтверджуються і аналітичною системою YouControl.
У російських відкритих джерелах можна знайти інформацію про те, що повний тезка Олексія Івановича Ільющенкова був депутатом ради Руднянського міського поселення Смоленської області четвертого скликання від партії «Єдина росія», але чи одна ця особа – стверджувати складно.
Ми звернулися до Валерія Баранова через месенджер із проханням прокоментувати, хто всі ці люди і що їх пов’язує з ним та з його дочкою. Відставний градоначальник із запитанням ознайомився, але відповідати на нього не побажав. Зв’язатися з Мариною Барановою на даний момент не вдалося.
Ноунейми із країни-агресора
Желязков Валерій Єгенович – так звати громадянина росії, якому у квітні 2016 року Бердянська міська рада передала земельну ділянку з кадастровим номером 2310400000:04:011:0377. Підставою для цього став договір купівлі-продажу будинку у 2009 році. За якою адресою знаходиться ця нерухомість – не відомо, оскільки з початку повномасштабної війни публічний доступ до державних реєстрів закрито.
У травні 2019 року Бердянська міськрада продовжила договори оренди земельних ділянок двом громадянам російської федерації.
Ніні Миколаївні Жмаєвій – для городництва, площею 0,0303 гектара, (розташована на Дальній косі по вулиці Макарова, 125-а, біля відомих готелів «Віоліс» та «Замок Венеція», з кадастровим номером 2310400000:08:00) та Молчанову Геннадію Миколайовичу – для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0,0709 гектара (розташований неподалік пляжу «Малібу», на вулиці Дорошенка, 4, з кадастровим номером 2310400000:01:011:0187).
Обидві ці ділянки перебувають у користуванні у росіян з 2008 року і термін їхньої оренди спливає 1 травня 2024 року.
Заяву на продовження оренди Жмаєва подавала не особисто. У розпорядженні «Локатор.online» є її довіреність, оформлена в Москві на громадянку України Людмилу Гармаш. Звертає на себе увагу, що Жмаєва просила мера Володимира Чепурного продовжити термін оренди на 49 років, що мало стати причиною для відмови (закон забороняє продовжувати оренду на термін більший, ніж зазначено в первісному договорі), але комісія міськради із земельних питань під головуванням Володимра Безверхнього пішла росіянці на зустріч.
Всі ці громадяни є непублічними, єдина згадка про них у відкритих джерелах – те, що Ніна Жмаєва з 1992 по 2017 рік була співзасновницею товариства з обмеженою відповідальністю «С.И.Н. ЛТД», зареєстрованого у столиці Росії.
Звісно, цей список є неповним, і ми продовжимо роботу з виявлення решти російських резидентів, які користуються українською землею на території Бердянська. Рішення сесій міськради та інша земельна документація зараз мають перебувати у Запоріжжі. Принаймні в.о. міського голови Олександр Свидло зобов’язаний був організувати їхню евакуацію – для цього було щонайменше три дні. Наскільки цей представник забороненої в Україні партії «ОП-ЗЖ» зацікавлений у наданні громадськості такої інформації, ми дізнаємося найближчим часом.