Рветься на бойові позиції та не відчуває страху: історія добровольця Роберта, який боронить Запорізьку область
Роберт — військовий 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Чоловік у складі підрозділу боронить Запорізьку область. Історію про захисника з позивним «Рубік» читайте у матеріалі.
Роберту 27 років. Чоловік родом із Закарпатської області та понад 10 років проживав за кордоном. Він має німецьке коріння та міг виїхати до Німеччини на постійне місце проживання, проте торік вирішив повернутися в Україну та стати на захист держави. Він планував долучитися до одного з підрозділів піхоти 128-ї бригади, в якому від початку повномасштабного вторгнення росії служить його батько. Роберт пригадує:
«Спочатку я з-за кордону допомагав батькові спорядженням, запчастинами для автомобілів, іншими потрібними речами. Потім не витримав та вирішив служити».
Після повернення додому закарпатець долучився до лав 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Наразі він служить у підрозділі безпілотників, де займається аеророзвідкою, та разом із побратимами боронить від окупантів Запорізьку область. Завдання Роберта — виявляти ціль, надавати координати військовослужбовцям та коригувати вогонь по ворогу.
«Буває, що коригую вогонь не тільки своїх колег, одного разу, наприклад, це була авіація. Піхоті дошкуляли російські FPV-дрони, пілоти яких зробили точкою вильоту одну з будівель на окупованій частині. Викурити їх звідти з допомогою артилерії не вдавалося, і тоді залучи авіацію. Кілька ударів із повітря – і будівлі не стало. То була дуже видовищна картина», — пригадує Роберт.
За його словами, бійці аеророзвідки часто прикривають і піхоту — намагаються працювати так, щоб окупанти не могли навіть вийти з укриття.
«Звичайно, по нас теж працюють. На бойових позиціях ми чуємо ворожі літаки й гелікоптери, якось метрів за 150 упав КАБ. І танчик ворожий по нас працював, і FPV-шки прилітали».
Так, під час виконання бойових завдань, внаслідок ворожої атаки FPV-дроном, Роберт отримав контузію. Пригадує:
«Якщо росіяни вирахують нашу точку вильоту, працювати звідти буде неможливо – все прилетить, що може. Доводиться чекати темряви й шукати іншу позицію. На минулому бойовому виїзді я тільки спустився в підвал, як на те місце прилетів і вибухнув ворожий дрон. Якби залишався там секунд на 15 довше, як мінімум отримав би поранення».
Роберт усвідомлює, що перебуває на війні та будь-якої миті може статися непоправне.
«Що ж, якщо так станеться, я готовий – принаймні, так буде епічніше, ніж банальна смерть. Але, звичайно, сподіваюся, що все буде добре. Як оцінюю роботу ворога? РЕБ (радіоелектронна боротьба) у них працює дуже добре. А дрони літають залежно від того, який пілот. У нас, до речі, так само».
«Рубік» завжди рветься на бойові позиції та не відчуває страху навіть під час ворожих обстрілів танками.
«Мені некомфортно, коли довго немає бойових виїздів, набагато краще себе почуваю на позиціях, коли працюємо по 4-5 днів, ночуємо в підвалах чи бліндажах».
За словами захисника Запорізької області, після завершення війни є імовірність, що він залишиться в ЗСУ. Якщо ні — повернеться в спорт та займатиметься паверліфтингом і бодибілдингом.
За матеріалами 128-ї ОГШБр та інформацією, отриманою від речника бригади Ярослава Галаса.
Редакція “Локатор-Медіа” бере участь у програмi “Голоси України”, яка реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт фондом Європейський центр свободи преси та медіа і фінансується Федеральним офісом міністерства закордонних справ Німеччини, що ніяк не впливають на контент і не несуть за нього відповідальність.
Підписуйтесь на наші сторінки у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не пропустити.