Соціально-економічний стан Запорізької області: які тенденції простежуються

За останній рік соціально-економічний сектор у Запорізькій області зазнав певних змін.  Звісно, вони не настільки разючі, але все ж демонструють певний «оптимізм». З економічного боку – зростає кількість сплачених податків, повертаються деякі релоковані підприємства і реєструються нові. Так, низка питань ще не вирішені (деокупація понад 71% регіону, загроза ударами КАБів). «Локатор-Медіа» дослідило, як змінилася ці явища в регіоні порівняно з двома попередніми роками, яких масштабів досягли руйнування інфраструктури, чи запрацював бізнес.

Безпека

Третій рік поспіль Запорізька область все ще лишається прифронтовою. Нині окупованими лишається 71,83% території регіону. Це неабияк ускладнює життя мешканцям населених пунктів регіону (зокрема Оріхівської, Комишуваської, Воздвижівської, Преображенської громад), оскільки вони постійно потерпають від мінометних та артилерійських обстрілів росіян.

Наприкінці 2024 року в інформаційному просторі все частіше йдеться про ймовірний російський контрнаступ на Запоріжжя. Сам же начальник Запорізької ОВА Іван Федоров запевнив, що з української сторони приймаються всі можливі дії, щоб не допустити цього. У жовтні очільник облдержадміністрації дав інтерв’ю на одному з українських телеканалів, в якому торкнувся теми можливого контрнаступу росіян. За його словами зараз активно будуються фортифікаційні споруди, підсилилась допомога військовим. Ворог активно поширює свою фізичну агресію інформаційно-психологічними операціями – про блекаут, безробіття, евакуацію мешканців, що є дезінформацією.

На сьогодні в цілях безпеки учнів розпочато будівництво 11-тої «підземної школи», з них 6 – будують у Запоріжжі, ще 5 – в інших громадах області. Загалом в планах побудувати 23 підземних навчальних простори. Разом вони охоплять 19 000 людей у дві зміни – школярів і освітян. Прогнозується, що відкриття перших «підземних шкіл» відбудеться у грудні.

Від початку повномасштабного вторгнення станом на 19 листопада 2024 року у Запорізькій області пролунало 5067 повітряних тривог, найдовша з яких — 25 лютого 2022 року — тривала майже 13,5 годин.

У порівнянні з 2022 роком кількість російських атак на населені пункти Запоріжчини збільшилась, так само як і додалась кількість загиблих і постраждалих внаслідок артилерійських, авіаційних та ракетних ударів росіян. Якщо 2022 року було відомо про загибель щонайменше 310 людей та поранених – 751, у 2023 році – 4 та поранених – 14 (такі дані на той момент були зафіксовані Управлінням верховного комісара ООН із прав людини), то станом на 20 листопада 2024 року, як повідомили в Українській Гельсінській спілці з прав людини, у Запорізькій області загинуло щонайменше 473 людей та було поранено 1323 людей.

Інфраструктурні втрати

За інформацією Світового банку, який зробив вибірку «Швидкій оцінці завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA3)», станом на 31 грудня 2023 року прямі збитки в Україні сягали майже 152 мільярдів долл..

Найбільші втрати в прифронтових областях, зокрема Запорізькій. Так, за інформацією ООН, загальні збитки регіону за майже два роки повномасштабного російського вторгнення такі: пошкодження — 9,7 млрд дол. (така сама сума була зафіксована станом на лютий 2023 року), втрати — 15,7 млрд дол. (станом на лютий 2023 року), потреби — 29 млрд дол. (станом на лютий 2023 року).

Гроші на ЗСУ

За інформацією начальника Запорізької ОВА Івана Федорова, у 2024 році усі громади області спрямували зі своїх бюджетів на оборону 2 млрд 300 млн гривень (станом на липень). Торік на допомогу військовим було виділено лише 400 млн гривень.

Для прикладу в 2024 році Запорізька міськрада планувала витратити на ремонт доріг 201, 2 млн грн. На потреби Збройних Сил, Нацполіції тощо міськрада хотіла виділити лише 100 млн грн. Також «Локатор-Медіа» проводило аналіз закупівлі техніки на потреби ЗСУ впродовж 2022-2024 рр.. До слова, із 67 територіальних громад Запорізької області лише 13 закупляли 182 БПлА для ЗСУ на загальну суму 36,1 млн грн. На закупівлю оптичних приладів доєдналось лише  5 органів влади із загальною сумою на 10,4 млн грн.

Місцеві програми підтримки бізнесу та залучення інвестицій

В регіоні діє низка ініціатив з підтримки бізнесу. За інформацією Департаменту економічного розвитку та торгівлі Запорізької ОВА, згідно з Комплексною програмою розвитку малого і середнього підприємництва, найефективнішим державним важелем із підтримки підприємництва залишається державна програма «Доступні кредити 5-7-9%», зокрема у рамках програми: з початку 2024 року підприємці області отримали кредитів на суму 1,2 млрд грн (по всій Україні – понад 50,6 млрд грн); від початку повномасштабної війни – по області залучено 4,2 млрд грн кредитних коштів (221,2 млрд грн по всій Україні).

Крім цього, не менш важливим для розвитку бізнесу регіону є реалізація урядових грантових програм. Так, протягом 2024 року: у рамках гранту на створення або розвиток власного бізнесу обласним центром зайнятості розглянуто 500 бізнес-проєктів, ухвалено рішення з надання 164 мікрогрантів отримувачам Запорізького регіону, профінансовано 159 бізнес-проєктів на суму 40 млн грн (за відповідний період 2023 року профінансовано 53 бізнес-проєкта на суму 12,9 млн грн); 11 переробних підприємств області отримали гранти на суму 64,6 млн грн.

Також протягом 2024 року в області активно працювали програми підтримки роботодавців, які реалізуються через мережу центрів зайнятості, у тому числі: програми з надання роботодавцям компенсації за працевлаштування зареєстрованих безробітних та ВПО – з початку 2024 року сума компенсації склала 13,8 млн грн (за відповідний період 2023 року перераховано 7,2 млн грн); програми перенавчання та підвищення кваліфікації працівників для підтримки кадрового резерву області – протягом 2024 року ваучери отримали 543 особи (у т.ч. 257 ВПО, 11 осіб з інвалідністю та 15 учасників бойових дій) 5 на суму 7,0 млн грн (за відповідний період 2023 року видано 723 ваучера на суму 8,7 млн грн).

Попри складну безпекову ситуацію, загострений рівень небезпеки, пов’язаний з регулярними обстрілами та наближеністю до фронту, бізнес регіону продовжує тримати економічний фронт та всебічно підтримувати обороноздатність держави, про що свідчать такі показники: у 2024 році кількість підприємств, що сплачують податки, становила 6 51,0 тис. од. суб’єктів МСП, що на 8,7 % більше відповідного показника 2023 року (46,9 тис. од.); суб’єктами МСП до бюджетів всіх рівнів сплачено майже 7,2 млрд грн, що на 41,2 % більше минулорічного показника (5,1 млрд грн); зменшився темп релокації підприємств із Запорізької області на 21,2 % (на цей час релоковано 1 079 суб’єктів господарювання проти 1 370 суб’єктів – відповідного показника 2023 року); разом з тим збільшилося число релокованих до Запорізької області підприємств на 16,2 % (наразі релоковано до області 516 підприємств проти 444 підприємств – відповідного показника 2023 року).

Бізнес адаптується до умов сьогодення, потроху долає складні виклики, притаманні прифронтовому регіону, та навіть має тенденції відновлювального зростання.

Обласна рада

У березні поточного року Верховна Рада проголосувала за проект постанови про здійснення Запорізькою обласною військовою адміністрацією повноважень, передбачених законом про правовий режим воєнного стану. Таким чином було повноваження облради до кінця війни передано  до обласної адміністрації, яку очолює Іван Федоров. Він зможе увільняти від виконання посадових обов’язків працівників з оголошенням простою або переведенням на рівнозначну чи нижчу посаду. Також йому підпорядковуватимуться комунальні підприємства, установи та організації, засновані на базі майна спільної власності територіальних громад області. Однак, втративши повноваження, голова облради Олена Жук не втратила посаду та заробітну плату. Ба більше – зарплата в неї значно зросла – за півроку вона заробила в непрацюючій раді 495 тисяч гривень.

Щодо народних обранців, то вони практично щомісяця складають свої повноваження. Наразі у складі обасної ради залишилося 59 депутатів із 84-х.

Підписуйтесь на наші сторінки у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не пропустити.