Стало відомо про загибель нацгвардійця з Бердянська Володимира Іваннікова

Стало відомо про ще одну непоправну втрату для бердянської громади. Захищаючи державний суверенітет та територіальну цілісність України загинув лейтенант Національної гвардії Володимир Іванніков.

Володимир Анатолійович народився 11 лютого 1968 року у м. Бердянськ, де проживав і зростав з батьками, братом та сестрою. Навчався у загальноосвітній школі №7. Після закінчення школи він вступив до професійного технічного училища у Харкові, звідки був призваний до лав армії. Військову службу проходив у складі контингенту в Афганістані, під час служби відзначався відомчими нагородами.

Після демобілізації Володимир став студентом прокурорсько-слідчого факультету №1 Національної юридичної академії України (нині факультет підготовки кадрів для органів прокуратури Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого), де навчався до 1993 року. Потім одружився та був розподілений на роботу до Бердянської прокуратури Запорізької області.

Здобувши фах юриста, він працював в органах Прокуратури, Державної виконавчої служби та мав приватну практику. Колеги поважали Володимира Іваннікова за високий професіоналізм, відданість справі та ділові якості. Він захищав права людей у Бердянську та усієї Запорізької області, виховував трьох дітей.

Після початку Революції Гідності Володимир відразу виказав свою патріотичну позицію та із початком бойових дій на Сході України допомагав армії та добровольцям з Бердянська.

Із літа 2015 року він добровольцем приєднався до лав ОЗСП «АЗОВ» в/ч 3057 НГУ (полк «АЗОВ»), що базувався у м. Маріуполь Донецької області, пройшов шлях від рядового роти охорони до офіцера штабу полку «АЗОВ», гідно показав себе під час «Світлодарської операції». Після виконання бойових завдань на «Світлодарській дузі» прийняв пропозицію командування та став офіцером штабу полку «АЗОВ» відповідальним за юридичний напрямок діяльності. Високі професійні якості Володимира Іваннікова, а також самовідданість справі неодноразово відзначені командуванням полку «АЗОВ» та суміжними бойовими підрозділами.

З 24 лютого 2022 року після повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України Володимир брав участь в обороні Маріуполя. Незважаючи на перебування на штабній посаді, він виконував бойові завдання у межах міста разом із побратимами, стримуючи багатократно переважаючі сили ворога, що дозволило Силам оборони України тримати оборону на стратегічно важливих напрямках.

15 квітня 2022 року допомагаючи пораненому побратиму на території комбінату «Азовсталь», Володимир Іванніков потрапив під авіаудар ворожого літака та від отриманих поранень загинув. Похований на Байковому кладовищу м. Київ з усіма воїнськими почестями.

Указом Президента України лейтенанта Іваннікова Володимира Анатолійовича за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України посмертно відзначено державною нагородою – орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Володимир Іванніков назавжди залишиться в пам’яті рідних та друзів люблячим сином, чоловіком і батьком, відданим сином своєї Нації, мужнім воїном, другом, професіоналом.