«Стосунки з побратимами майже не відрізняються від родинних», — військовий Ігор, який боронить Запорізьку область
Ігор на позивний «Шева» — військовий 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Чоловік у складі підрозділу тримає оборону на Запорізькому напрямку. Як він долучився до лав ЗСУ та як боронить Україну від військових країни-агресора, читайте у матеріалі.
Ігор родом зі Львівщини. Йому 24 роки. Чоловік строкову службу не проходив та бойового досвіду не мав. Навесні 2024 року, попри те, що він не мобілізаційного віку, Ігор підписав контракт з ЗСУ та пішов служити в підрозділ безпілотників до Закарпатського легіону. У ньому ж, від початку повномасштабного вторгнення рф, служить старший брат Ігоря. До лав ЗСУ він також вступив добровольцем.
Після підписання контракту Ігор пройшов вишкіл на Львівщині та базову загальновійськову підготовку у Великобританії.
«Нас учили як піхотинців-стрільців, а особливу увагу приділили тактичній медицині. Усе це може згодитися тут, під час бойових виїздів. Інструктори у Великобританії були з різних країн НАТО, наше відділення тренував швед. У нас склалися неформальні, дружні стосунки. Ми, наприклад, учили свого інструктора українських слів, у тому числі не дуже хороших, навіть подарували йому відповідну кепку», — розповідає боєць.
У бойовому підрозділі Ігорю подобається набагато більше, ніж у навчальних центрах. Хоча в ньому боєць служить нещодавно, проте уже багато разів виїжджав на бойові завдання, які завершилися успіхом. Пригадує один із них:
«У нас був дуже хороший «урожай» – за чотири дні наш розрахунок знищив дронами три російські причіпні гармати, замасковані в посадках. Відстань до них була немала, однак нам це не завадило».
Боєць живе разом зі старшим братом. Він розповідає, що різниця в стосунках між рідними братами й іншими бойовими товаришами майже не відчувається.
«Я, чесно кажучи, не дуже прагнув служити в одному підрозділі з братом, хотілося бути більш самостійним, незалежним. Однак рідні наполягли, щоб ми були разом, і я поступився», — розповідає «Шева».
Вдома на Львівщині на бійця чекає кохана дівчина. Він зауважує, що підтримка рідних завжди важлива, особливо в зоні бойових дій.
«У нас настільки хороший колектив, що стосунки з іншими товаришами по службі практично не відрізняються від родинних…», — додав військовий.
За матеріалами 128 ОГШБр та інформацією, отриманою від речника бригади Ярослава Галаса.
Читайте також:
«Коли треба, я спокійно йду на позицію», — військовий 128 бригади Сергій, який боронить Запорізький напрямок
Підписуйтесь на наші сторінки у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не пропустити.