Після тимчасового захоплення Бердянська, ворожі сили майже одразу почали формувати систему влади. 21 березня мешканець села Новопетрівка Олександр Сауленко оголосив себе мером Бердянська, а рівно через місяць російський військовий комендант Артем Бардін своїм «наказом» призначив йому заступників: Михайла Грицая (з інфраструктури, ЖКГ та ТЕК), Світлану Самойленко (з економіки, фінансів та аграрного сектору), Станіслава Селіванова (з соціальної сфери) та Павла Іщука (з внутрішньої та зовнішньої політики і масової комунікації). Пізніше до них доєднався Олексій Кічігін («голова району»). По кожному з цих осіб давно відкриті кримінальні провадження, а комендант значно втратив здоров’я, але процес створення окупаційної системи управління це зупинило. Поки що.

Наприкінці минулого року рашисти почали вносити дані про бердянські псевдооргани влади до свого державного реєстру ЕГРЮЛ. Доступу до нього ми не маємо, але завдяки «Rusprofile» – сервісу перевірки та аналізу російських юридичних осіб та підприємців – деяку інформацію отримати можемо, оскільки в ньому містяться актуальні дані з офіційних джерел (аналог нашої системи YouControl). Саме звідти можна дізнатись, які підприємства та установи окупанти залишили працювати або створили у Бердянську і хто всупереч українському законодавству погодився їх очолити.

Комунальні підприємства та установи –

(створені на базі українських):

Бердянскэкотранс – Шмаровоз Иван Иванович

Бердянскводоканал – Петров Олег Олегович

Зеленхоз – Горячев Григорий Григорьевич

Горсвет – Вронский Олег Анатольевич

Ритуал – Кочержук Людмила Дмитриевна

Бердянская профдезинфекция – Проценко Геннадий Павлович

Горлифт – Скрипка Александр Владимирович

Дворец спорта – Объещенко Роман Александрович

ДОЦ «Красная Гвоздика» – Коваль Виктория Александровна

Бердянское управление социальной защиты министерства труда и социальной политики вга запорожской области (аналог українського УТСЗН) – Внуков Евгений Егорович

Дворец культуры «Софит» – Полинина София Вячеславовна

Городской дворец культуры – Ковтун Елена Ивановна

Бердянский гериатрический пансионат – Катрич Елена Михайловна

Бердянское лесное хозяйство – Завальнюк Наталья Викторовна

(нові):

дорремстрой –  Демидов Владимир Алексеевич

телерадиокомпания «свободный бердянск» – Смаковский Станислав Юрьевич

оздоровительный лагерь «маяк» – Асеев Андрей Дмитриевич

бердянское предприятие тепловых сетей – Литовченко Юрий Анатольевич

комэнерго – Кучина Елена Юрьевна

Окремо виділимо «комунальну установу», створену на базі підприємства, підконтрольного нардепу Олександру Пономарьову. Це «детский оздоровительный центр «факел» военно-гражданской администрации города бердянска», директором якого є Высоцкий Михаил Евгеньевич. Детальніше ми її розглянемо в одному із наступних матеріалів.

Загальноосвітні навчальні заклади окупаційна влада перейменувала в «государственные казённые учреждения общеобразовательные организации «средние общеобразовательные школы». Форма гімназій для рашистів виявилась не прийнятною – усі три вони називають школами та повернули їм колишні номери.

№1 – Дубинская Татьяна Ивановна

№2 – Чертищева Лариса Владимировна

№3 – Котляр Олег Андреевич

№4 – Рудык Ольга Дмитриевна

№5 – Морозова Елена Валерьевна

№6 – Изотова Елена Николаевна

№8 – Сошко Алла Григорьевна

№9 – Ушно Валерий Александрович

№10 (гімназія №2) – Лихая Екатерина Евгеньевна

№11 – Луговая Татьяна Николаевна

№13 – Штенгелов Сергей Дмитриевич

№15 (гімназія №3 «Сузір’я») – Донских Ирина Николаевна

№16 – Беляева Ольга Григорьевна

№19 (гімназія №1 «Надія») – Перунов Юрий Александрович

№20 (НВК №1 «Мрія») – Мириленко Ольга Александровна

№21 – Картамышев Игорь Павлович

Бердянський муніципальний ліцей окупанти перейменували на «казённое учреждение «бердянский государственный лицей» і його директором призначили вчителя математики Віталія Шпитального.

Школа №7 не фігурує в цьому переліку, оскільки знаходиться у напівзруйнованому стані – через окупацію міста реконструкція будівлі не завершена. Зазначимо, що цей навчальний заклад в ворожих медіа-ресурсах взагалі не згадувався жодного разу.

Дошкільні навчальні заклади загарбники перетворили на «государственные казённые учреждения дошкольные образовательные организации – детские сады». Усі вони зареєстровані 6 лютого 2023 року і зберегли свої назви, хіба що в перекладі на російську.

№1 «СОЛНЫШКО» – Свободнова-Шевченко Наталия Алексеевна

№2 «ЗВЁЗДОЧКА» – Винковская Наталья Леонидовна

№3 «ЛАСТОЧКА» – Бордюг Лариса Ивановна

№20 «КРАСНАЯ ШАПОЧКА» – Лесечко Наталья Николаевна

№25 «РОМАШКА» – Нишаналиева Инна Владимировна

№27 «СОЛНЫШКО» – Кириленко Алина Яковлевна

№33 «СВЕТЛЯЧОК» – Никиша Марина Николаевна

№34 «АЛЕНКА» – Пасичниченко Светлана Анатольевна

№35 «ВИШЕНКА» – Козырева Наталия Васильевна

№37 «ПОЗНАЙКА» – Ремета Татьяна Николаевна

№39 «РАДУГА» – Шелудченко Мария Владимировна

№40 «КАЛИНКА» – Рекубрацкая Елена Анатольевна

№41 «СКАЗКА» – Олейник Ирина Васильевна.

Нагадаємо, що дії усіх цих осіб підпадають під частину 5 статті 111-1 Кримінального кодексу України – добровільне зайняття громадянином України посади, пов’язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора і караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років та з конфіскацією майна або без такої.

В окремих випадках на них може розповсюджуватись і стаття 111-2 Пособництво державі-агресору – умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинені громадянином України, іноземцем чи особою без громадянства, за винятком громадян держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації чи підтримки рішень та/або дій держави-агресора, окупаційної адміністрації держави-агресора; добровільного збору, підготовки та/або передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора. Покарання за це є більш строгим – позбавлення волі на строк від 10 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років та з конфіскацією майна або без такої.

Автор

Підписуйтесь на наші сторінки у FacebookInstagram та Telegram, щоб нічого не пропустити.

Завантажити ще...