Судді-зрадники у Запорізькій області: хто і чому перейшов на сторону окупанта
З початку повномасштабного російського вторгнення половина зі 150 тисяч населення Мелітополя евакуювалась, про це повідомив мер міста Іван Федоров в інтерв’ю видання «Укрінформ». А дехто залишився в силу власних непоборних причин продовжували боротися всіма силами проти путінського режиму. Так мирними протестами мелітопольці щодня нагадували окупантам, на чиїй вони землі. Вплинути на масові акції вдалося лише зброєю та залякуванням загарбників. Та серед мелітопольців виявились ті, хто пішли на співпрацю з російськими загарбниками. Хто зараз займається так званим правосуддям на тимчасово окупованій території Запорізької області та які вироки вони встигли винести – розповімо у цьому матеріалі.
Досвідчені зрадники
Російські окупанти наприкінці 2023 року сформували так звані «федеральні суди» на тимчасово окупованих територіях України та інтегрували їх у російську правову систему. На сьогодні в тимчасово окупованій Запорізькій області функціонує сім судів, в яких вершать правосуддя 72 судді. П’ять із них – суди загальної юрисдикції. Це так звані «Запорізький обласний суд», Бердянський, Василівський, Мелітопольський, Пологівський районні «суди». За економічні спори відповідає «Арбітражний суд» та профільний «Запорізький гарнізонний військовий суд».
Дев’ятеро суддів, які працюють тут – українці, які працювали у суддівській системі і до повномасштабної війни. Наразі трьох суддів підозрюють у державній зраді за ч.2 ст. 111 ККУ: «перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, – карається позбавленням волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої».
Шестеро підозрюються у вчиненні колабораційної діяльності за ч.7 ст.111-1: «Добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, караються позбавленням волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої».
Які ж українські судді перейшли на бік ворога?
Наталія Купавська стала суддею та заступницею із цивільних справ т. зв. «Запорожского облсуда», маючи стаж роботи суддею 38 років. На момент зайняття посади в окупаційному суді, з вересня 2021 року, коли була звільнена у відставку, почала отримувати довічне грошове утримання. Купавська мала здобути почесне звання «Заслужений юрист України», але щодо зазначеної судді в ЗМІ з’явилася відомості про її можливу співпрацю з органами окупаційної влади, тож 5 серпня 2023 року Рада суддів України відкликала своє подання.
Приблизно в той же час Купавська «засвітилась» на відео в окупаційних телеграм-каналах, де вона разом із ще однією суддею Тамарою Міщенко беруть участь у заходах вступної кампанії фейкового «Мелітопольського державного університету ім. О. Макаренка», створеного окупаційним «урядом Запорізької області». А в липні 2023 року за указом путіна її призначено суддею незаконно створеного Запорізького обласного суду.
Також Тамара Міщенко стала заступницею голови окупаційного «Запорожского облсуда», але з кримінальних справ. Таким чином, вона піднялася по кар’єрним сходам – адже до свого звільнення у вересні 2021 року, обіймала посаду заступниці голови Мелітопольського міськрайонного суду.
За інформацією Вищої ради правосуддя після співпраці з окупантами Купавська та Міщенко продовжували отримували виплату щомісячного довічного грошового утримання. До речі, така ситуація в Україні не поодинока: подібне траплялось із луганським суддею Віталієм Снєгірьовим, запорізьким суддею Віталієм Ломейко та херсонською суддею Наталією Шарко.
Щодо середньої суми утримання мелітопольчанок, то вона складала 100 тис. грн в місяць. Але, з 1 серпня 2022 року Пенсійний фонд припинив виплату довічного грошового утримання судді Наталі Купавської, а з 1 жовтня 2022 року – і Тамарі Міщенко.
У підсумку, 18 січня 2023 року Вища рада правосуддя одноголосно вирішила припинити відставку Тамари Міщенко та Наталі Купавської у зв’язку з набуттям ними громадянства іншої держави.
Також Державним бюро розслідувань з 2022 року триває досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо Міщенко та Купавської за статтею ККУ про державну зраду в умовах воєнного стану.
Та схоже, що Міщенко й Купавська могли зареєструватися на російській території та отримали громадянство рф ще до початку повномаштабного наступу. За даними сервісу Himmera Search особа з таким же прізвищем, іменем та по батькові як у судді Купавської у 2021 році була тимчасово зареєстрована у російській федерації (місто Курчатов), про це повідомляло інтернет-видання Українська правда. У тому ж населеному пункті, на тій же вулиці тимчасово зареєстрованою була і Міщенко Тамара Михайлівна, прізвище, імʼя та по батькові якої повністю збігається з прізвищем, іменем та по батькові судді у відставці Міщенко.
Обом суддям оголосили заочні підозри у колабораційній діяльності. Їм загрожує 15 років в’язниці, заборона займатись певною діяльністю на 15 років та конфіскація майна.
Судді без стажу
Як показує аналіз біографій суддів окупаційних судів Запоріжчини, через брак кадрів росіяни готові брати людей й без досвіду не лише суддями, а й в судовій системі загалом. Скоріше за все їм вигідніше, щоб судді виносили вигідні окупантам неправомірні рішення.
Діана Рудь – одна з перших, хто прийняв пропозицію від окупантів стати суддею в так званому «Мелитопольском межрайонном суде». До свого карколомного кар’єрного зростання Рудь 12 років працювала в органах судової влади, бувши помічницею голови районного суду та адвокаткою.
Жінка повною мірою виконала всі процесуальні вимоги, аби отримати посаду вже офіційно. Тому вже влітку 2023 року, 14 серпня, президент російської федерації владімір путін призначив її суддею у фейковому міжрайонному суді Мелітополя «за законом».
Ми не знайшли інформації, яка б підтверджувала її проросійську позицію до повномасштабного вторгнення, проте точно відомо з повідомлення про підозру від Офісу Генпрокурора, що на службі в окупантів у квітні 2023 року суддя винесла вирок дружині військовослужбовця Збройних сил України у сфальшованій кримінальній справі з метою покарання за проукраїнську позицію. Жінку судили за ст. 205.6 Кримінального кодексу рф, за «неповідомлення про злочин», та оштрафували на 30 тисяч рублів, повідомляється в підозрі від Генпрокуратури.
Ціна такої співпраці Рудь – 280 тисяч рублів (приблизно 118 тисяч гривень) – це заробітна плата, яку тоді отримала суддя за свою роботу.
Офіс Генерального прокурора повідомив їй про підозру у колабораційній діяльності. Їй загрожує до 15 років позбавлення волі.
В цьому ж фейковому суді Мелітополя суддею працює Сергій Мітленко – колишній прокурор Василівської окружної прокуратури Запорізької області.
Служба безпеки України встановила, що на співпрацю до окупаційної влади пішов і брат Сергія – Юрій Мітленко.
Останній працює вав прокурором в Токмацькій місцевій прокуратурі, при окупаційній владі отримав посаду начальника у самопроголошеному т.зв. «пенсионном фонде города Токмак». Щодо Сергія Мітленко – вже отримав підозру про державну зраду від офісу Генерального прокурора України.
Наступна суддя Лідія Жаховська також працює в так званому «Мелитопольском межрайонном суде» з лютого поточного року. Суддівського стажу в неї немає.
До повномасштабного вторгнення вона працювала начальником відділу держслужби та кадрів у Запорізькому обласному суді і брала участь в обласних програмах розвитку своєї громади, а наразі працює на російський режим.
Суддею фейкового «Бердянского межрайонного суда» без жодного суддівського бекграунду у жовтні 2023 року стала адвокатка Ілона Новак. За інформацією джерела, яке знаходиться в окупації, вона зараз також викладає у фейковому «Мелитопольский государственный университет им. Макаренка».
Служба безпеки України оголосила їй про підозру в колабораційній діяльності. 37-річній жінці загрожує позбавлення волі на строк від 12 до 15 років з конфіскацією майна. Як бачимо з фото, пані Новак приймає активну участь у пропагандистських заходах.
Суддею фейкового «Василевского межрайонного суда» стала колишня адвокатка Ірина Лисенко. Свою симпатію до російського режиму 40-річна жінка вперше публічно продемонструвала у 2019 році, де брала участь у виборах президента, а саме була в складі виборчої комісії у Запорізькій області, де підтримувала кандидатуру проросійського політика Євгена Мураєва.
До речі, її чоловік Костянтин Лисенко також з початку окупації Василівського району пішов на співпрацю з російськими загарбниками та обійняв посаду начальника відділення «народной милиции», про це повідомляють окупаційні Telegram-канали. У вересні 2022 року його офіційно зарахували у ряди до т.зв. «государственной службы безопасности Запорожской области».
Костянтин Лисенко свою кар’єру розпочав з посади оперуповноваженого відділу карного розшуку у Запоріжжі, згодом працював у Василівському райвідділі. У 2015 році за корупцію був звільнений з Національної поліції та відправився до свого рідного міста Дніпрорудне. Служба безпеки України заочно повідомила йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України.
«Російський десант»
З поточного року присутність російських суддів на тимчасово окупованій запорізькій території зросла. На нових захоплених територіях кремлю потрібні судді, які виноситимуть потрібні окупантам неправомірні рішення. А гарантія цього – недоброчесні та корупційні персоналії феміди, яких і відправляють у прифронтові зони. Це можна побачити на прикладах суддів, які вже працюють на місцях.
Щоб спонукати російських суддів переїхати на окуповані українські території 19 грудня 2023 року владімір путін підписав нову редакцію закону «Про статус суддів», згідно з якою для російських служителів Феміди передбачені свої бонуси. Так, враховуючи біографії суддів (які перераховані нижче, – ред.), можна зробити висновок, що майже всі вони приїхали з віддалених регіонів росії, при цьому бувши же у відставці або займаючи нижчі посади (штибу помічників суддів, – ред.). Тож скаоріше за все, переїхати з росії на Запоріжчину для них вигідна справа, адже хтось продовжив кар’єру, а дехто отримував кар’єрне зростання.
І бажаючі переїхати в Запорізький регіон – знайшлися. Васілій Радченко – суддя так званого «Бердянского межрайонного суда» – приїхав з Усть-Лабинського району Краснодарського краю, де раніше був помічником районного судді, а згодом пішов на підвищення і став мировим суддею. Про це зазначено на сайті суддів росії.
Суддя незаконно створеного «Запорожского гарнизонного военного суда» Аркадій Єлізаров має трирічний досвід роботи суддею в «Фокинском гарнизонном военном суде». На сайті судді росії зазначено, що після відставки займався юриспруденцією, а торік вирішив подати свою кандидатуру на посаду судді в «Запорожском гарнизонном суде», і російська «ВКСС» погодила його кандидатуру.
У новоспеченого судді так званого «Запорожского военного гарнизонного суда» Боріса Швирьова стався стрімкий кар’єрний зліт. Як йдеться на сайті судді росії, до цього він працював всього лише помічником голови Ставропольського гарнізонного військового суду і відзначився хіба перемогою у конкурсі «Найкращий помічник судді» за підсумками роботи за 2022 р.
Значний послужний список має суддя незаконно створеного «Запорожского областного суда» Вікторія Бєлякова з Криму. На сайті судді росії зазначено, її у 2014 році путін призначив заступником голови так званого «Нижнегорского районного суда» на шестирічний термін. Своїми діями і рішеннями зрадниця допомогла державі-агресору в переході української судової системи, що діяла в Криму, на перехід правосуддя за законодавством рф. У 2023 році жінка приїхала влаштовуватись на роботу до окупованого Мелітополя. Український суд вже заочно засудив колаборантку до 12 років позбавлення волі за державну зраду (ч. 1 ст. 111 КК України).
Ще одна кримчанка Ганна Гуло подала свою кандидатуру на посаду судді незаконного «Запорожского облсуда». 46-річна жінка має вищу юридичну освіту за спеціальністю «Правознавство», яку здобула у 2000 році, закінчивши Національну юридичну академію ім. Ярослава Мудрого в Харкові, здобувши кваліфікацію юрист-фахівець. Її суддівський стаж – 10 років.
У 2014 році пішла на співпрацю з російськими загарбниками та обійняла посаду заступника голови Ленінського районного суду міста Севастополя на 6-річний термін судових повноважень. Крім того, вона була членом так званої «Ради суддів міста федерального значення Севастополя», та виконувала обов’язки голови так званого Ленінського райсуду.
Та у 2021 році пішла у відставку, тож це стало нагодою подолати тисячі кілометрів, щоб працювати в провінційному місті та ще неподалік від місця, де ведуться активні бойові дії. Родина проживає в Севастополі, заначила Гуло «ВКСС».
Натомість Генеральна прокуратура України у 2015 році заочно повідомила Гуло про підозру в державній зраді за ч. 1 ст. 111 КК України. Наразі справа знаходиться на розгляді в суді.
Суддя так званого «Мелитопольского межрайонного суда» Алєксєй Фунтіков родом з міста Горький. На сайті судді росії повідомляється, що у 2004 році він закінчив Нижегородську академію МВС. З серпня 2004 року обіймав посаду слідчого відділення з розслідування загальнокримінальних справ та справ неповнолітніх. З липня 2007 року працював у комерційних організаціях та бюджетних установах.
А з 2015 року Фунтіков почав працювати у суддівському корпусі – свій шлях розпочав із секретаря судді, згодом дослужився і до посади мирового судді. У 2019 році його відправили до Нижегородської області – призначили на посаду терміном на 7 років. Проте вже восени 2023 року 41-річний чоловік приїхав до Мелітополя працювати суддею.
Втім на окупованій території Запорізької області більшість суддів, які знаходяться у відставці або ті, у кого немає досвіду роботи в суддівській системі. Для когось це стане підйомом у їх кар’єрі, а хтось продовжить свій трудовий шлях.
Наприклад, голова Пологовського міжнаройонного суду Алєксандр Ковальчук на момент свого призначення був суддею у відставці. А, судді фейкового Мелітопольського суду Вікторія Батіщєва та Ольга Кісєльова й зовсім не мала досвіду роботи суддями і до цього працювали помічниками суддів. Так само не завадило отримати посаду судді колишньому адвокату Борісу Сідоренко. А ось Пьотр Кірєєв суддя незаконно створеного “Мелитопольского межрайонного суда” приїхав з Криму, де був мировим суддею.
Показовим є і приклад судді Галіни Дєжурної із Владивостоку, яка встигла змінити цілу низку професій: від економіста-технолога у їдальні та інспектора спецприймача і до слідчого у відділі боротьби з незаконним обігом наркотичних речовин, про це йдеться на сайті суддів росії.
Ця публікація здійснена за підтримки Фонду «Партнерство задля стійкості України», який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю «Локатор-Медіа» і не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.
Підписуйтесь на наші сторінки у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не пропустити.