Сімферополець Віталій Карпенко встиг послужити в російській армії всього 4 місяці – доки по нього в прифронтовому селі Роботине не приїхав український БТР «Bradley». На цьому тижні зрадник отримав у Запоріжжі суворий судовий вирок.

 

Віталій Карпенко після псевдореферендуму 2014 року отримав громадянство росії, однак український паспорт «на всякий випадок зберігав у себе вдома. Жив звичним життям, судимостей не мав. В квітні 2023 року Карпенко раптом вирішив «захищати Крим та свою родину» – нібито через приліти шахедів до Сімферополя – та вступив за контрактом до лав севастопольської 810-тої окремої бригади морської піхоти вмс рф на посаду гранатометника.

 

Вже через місяць Карпенка відправили до Скадовського району на Херсонщину, де він до липня допомагав російській армії утримувати окуповані території. Після цього зрадника передислокували до села Лугове Василівського району.

 

На початку серпня, коли командир Карпенка загинув, частину його взводу передислокували до села Червона Гірка Токмацької міської громади.

 

23 серпня начальник штабу наказав кримчанину вирушити у групі з п`яти осіб до села Новопокрівка. Вони дісталися до села Роботине, заблукали та вночі потрапили під обстріл і сховалися у підвалі будинку. Вранці туди на «Bradley» приїхали бійці ЗСУ та відкрили вогонь, пізніше до них долучилися штурмові бригади, які почали закидувати групу гранатами.

 

Карпенко отримав поранення та втратив свідомість, а прийшовши до тями, виліз з підвалу і був взятий у полон (разом щонайменше ще з одним військовим рф). Йому надали медичну допомогу та відправили в обласний центр до СІЗО.

 

27 грудня Хортицький районний суд міста Запоріжжя за державну зраду, вчинену в умовах воєнного стану призначив Віталію Карпенку покарання у вигляді 15 років позбавлення волі, з конфіскацією усього належного йому майна. Він свою провину визнав та заявив про бажання бути обміняним на полонених військових ЗСУ і, що воювати проти України не буде, бо має поранення.

Підписуйтесь на наші сторінки у Facebook та Instagram, щоб нічого не пропустити.

Автор

Завантажити ще...