Під Оріховом полонив російського офіцера: історія військового 128-ї бригади на ім’я Василь
Василь — молодший сержант 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Чоловік після початку повномасштабного вторгнення росії добровільно пішов у військкомат, аби стати на захист своєї країни. Боєць кілька разів отримував поранення та контузії, але після лікування завжди повертався у свій підрозділ. Наразі Василь у складі 128-ї бригади тримає оборону у Запорізькій області. Там у складі підрозділу взяв у полон російського офіцера. Більше про захисника читайте у матеріалі.
Василь родом із Закарпаття. На початку березня 2022 року 29-річний Василь разом із старшим братом пішли у військкомат. Обоє попросилися у бойову бригаду. Так і потрапили в штурмовий підрозділ 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Василь розповів, що прийняв таке рішення, адже хотів допомогти своїй країні.
«Якби на мене хтось напав, то я б не тікав і не ховався, а давав відсіч. До війни я жив цивільним життям, спав у теплому ліжку, снідав гарячими стравами, ходив собі на роботу», — каже військовий.
Так Василь потрапив у Запорізьку область. Пригадує, що не вмів навіть окопуватися. Тоді йому все пояснив старший брат. В перший перебування на передовій, пригадує Василь, росіяни періодично атакували піхотні позиції бійців 128 бригади, адже намагалися просунутися чимдалі.
«На нас періодично виїжджали по кілька танків із піхотою, деякі проривалися й їздили по наших позиціях. Сучасної зброї, особливо протитанкових ракетних комплексів Джавелін і Енлав, на той час не вистачало. Було страшно, навіть дуже, але ми перемагали страх і відбивалися».
Під час одного із бойових зіткнень на околиці Оріхова Пологівського району підрозділ Василя узяв у полон російського офіцера. Тоді захисник під час чергування помітив я КамАЗ із російською символікою «Z», який рухався в бік українських захисників та зупинився за 30 метрів від їх позиції, поруч із підбитою російською технікою.
«Я повідомив про «гостей» командиру, і той наказав зайняти вогневі позиції біля вікон. Тим часом із КамАЗа вийшло кілька росіян і почали оглядатися. Мабуть, вони заблукали й намагалися зрозуміти, куди потрапили», — розповідає військовий.
Тоді бійці відкрили вогонь по окупантах. Росіяни забігли за КамАЗ, а декільком вдалося й втекти. На місці обстрілу українські захисники виявили російського офіцера з простріленими ногами. Поранений стікав кров’ю. Бійці перев’язали його та відправили в тил.
Після того, як росіяни дізналися про полоненого офіцера, позицію бійців 128-ї бригади почали обстрілювати з артилерії, а до промзони вирушили ворожі танки.
«Нам наказали залишити будівлю, а брат і ще один товариш взяли переносний протитанковий ракетний комплекс і вирушили назустріч танкам. Вони засіли в посадці, дочекалися ворожих танків і навелися на переднього. Але на ньому, видно, був активний електронний захист, який виявив, що на танк націлюється високоточна зброя».
Тоді російський навідник вистрілив першим у бійців 128-ї бригади, снаряд вибухнув поруч із ними. Брат Василя із бойовим товаришем отримали множинні осколкові поранення та опіки, однак зуміли повернутися до позицій захисників.
Старший брат Василя пройшов тривале лікування та за станом здоров’я перевівся в Закарпатську область. Там працює інструктором. Сам же молодший сержант Василь продовжує тримати оборону в Запорізькій області. Він має бойові нагороди та є командиром відділення.
«Звичайно, я стомлений, усі ми втомилися від війни. Хочеться вже повернутися додому, до цивільного життя, створити сім’ю, стати батьком. Погано, що не знаєш, коли це все закінчиться… Але якби була можливість перевестися кудись у тил, я б відмовився. Тому що тут у нас теж сім’я – ті ж близькі люди, на яких можна покластися. Я б не проміняв свій підрозділ на жоден інший…», — зауважив молодший сержант.
За матеріалами 128 бригади та інформацією, отриманою від речника бригади Ярослава Галаса.
Читайте також:
Ця публікація здійснена за підтримки Фонду «Партнерство задля стійкості України», який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю «Локатор-Медіа» і не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.