В Запорізькій області отримав тяжке поранення, а опісля лікування повернувся у стрій: історія захисника з Тернопільщини
Петро на позивний «Бампер» у складі 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади тримає оборону на Запорізькому напрямі. Під час одного із контрнаступів боєць отримав тяжке поранення, проте після лікування та реабілітації повернувся на фронт та продовжує боронити Україну від окупантів. Історію про захисника читайте у матеріалі.
Петрові 28 років, він родом із Тернопільщини. У 128-й бригаді він служить за контрактом вже п’ятий рік. Спочатку чоловік ніс службу у відносно тиловому підрозділі, проте півтора року тому перевівся у гірсько-штурмовий батальйон та став командиром відділення. Пригадує:
«Я не відчував, що приношу якусь користь, тому перевівся в піхоту. Був тут кулеметником, працював у тому числі з бельгійським кулеметом FN Minimi. До речі, «покемон» (кулемет Калашнікова модернізований) мені подобається більше, він надійніший».
Торік у Запорізькій області «Бампер» брав участь у контрнаступі, здійснював евакуацію поранених та загиблих побратимів, виходив на бойові позиції. Через небезпеку ворожих дронів на нульові позиції бійці заходили вночі, а останні кілометри йшли пішки. Розповідає:
«Кожен вихід дуже небезпечний, але товаришів треба час від часу міняти, щоб вони хоч трохи відпочили. Усе спорядження несемо на плечах. Я, наприклад, брав шість блоків води (це 36 півторалітрових пляшок вагою 54 кілограми) плюс броню, зброю, боєприпаси… З цим вантажем проходив пішки приблизно три кілометри».
Під час одного із бойових виходів на Запорізькому напрямку внаслідок скидання вибухівки із ворожого дрону Петро отримав поранення. Пригадує:
«Російський дрон завис прямо наді мною. Я не бачив, бо була ніч, тільки чув, тому зробив крок уліво. У цей момент дрон скинув вибухівку. Якби я не відступив, скид був би прямо в мене. Вибухівка сильно пошкодила праву ногу, але я дав команду ховатися в укритті й сам біг метрів триста до найближчої напівзруйнованої хати. Болю не відчував, бо був у шоковому стані. Зразу накинув турнікет, але затягнути не міг – допомогли товариші».
Потім побратими дотягнули бійця до точки евакуації, а вже звідти його доправили у стабілізаційний пункт. Близько місяця військовослужбовець проходив лікування у медзакладі, а опісля — два місяці проходив реабілітацію, та мав змогу побувати вдома, з рідними.
Внаслідок отриманої травми один з осколків залишився у бійця в нозі, і через це Петро міг перевестися у тиловий підрозділ бригади, чи піти на службу до ТЦК. Проте, боєць повернувся у штурмову роту. Після отриманої травми брати участі в активних бойових діях та йти на штурми «Бампер» не може, проте він допомагає побратимам із забезпеченням.
Молодший брат Петра також захищає Україну від російської навали. Він — кулеметник десантно-штурмової бригади. У зоні бойових дій боєць також отримав поранення, але наразі з ним усе добре.
Від початку повномасштабного вторгнення Петро отримав уже шість бойових нагород, серед яких і орден «За мужність» III ступеня.
Вдома на бійця чекають батьки, рідні та кохана дівчина. Військовий каже, що вони — найбільша мотивація.
«Мені є за кого воювати й до кого вертатися після війни…», — зауважив Петро.
За інформацією, отриманою від речника 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади Ярослава Галаса.
Редакція “Локатор-Медіа” бере участь у програмi “Голоси України”, яка реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт фондом Європейський центр свободи преси та медіа і фінансується Федеральним офісом міністерства закордонних справ Німеччини, що ніяк не впливають на контент і не несуть за нього відповідальність.
Підписуйтесь на наші сторінки у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не пропустити.