Учора в польському опозиційному виданні «Myśl Polska» вийшло інтерв’ю із засудженим за державну зраду Олександром Сауленко, який з початку окупації Бердянська очолює проросійську адміністрацію міста.

Матеріал підготував Матеуш Піскорський – політик, член Національної партії Польщі. Він відомий тим, що у 2014 році підтримав незаконний «референдум» у Криму, під час якого очолював групу «незалежних» іноземних спостерігачів. У 2016 році Піскорського затримували співробітники Агентства внутрішньої безпеки за звинуваченням у шпигунстві на користь російської та китайської розвідок. Польська спецслужба зафіксувала його оперативні зустрічі з контактними особами та прийняття ним оперативних завдань для просування російських інтересів за винагороду. Піскорський перебував під вартою і через три роки був звільнений під заставу. Наразі він є дописувачем російських телеканалу RT та інформагентства «Спутник». З 2022 року він активно просуває перекладену ним книгу російського геополітика Олександра Дугіна «Маніфест Великого пробудження і твори воєнного часу».

Під час інтерв’ю з Сауленком, Піскорський намагався створити йому позитивний образ та усіляко виправдати анексію українських земель. Ось деякі основні тези публікації.

Сауленко заявив, що ракети до Бердянська долітають мало, бо вони дорогі і російська армія добре організувала ПВО, тому жителі можуть жити у відносному спокої. При цьому він не зміг пригадати випадків поранень чи загибелі цивільних (про загибель охоронця заводу «Бердянські жниварк» в перший день окупації, розстріл Тиграна Оганесяна, Никити Ханганова та безліч інших закатованих колаборант, звісно, забув). На думку Сауленка, туристичний сезон зірвався, бо збігся з «широко розпіареним» контрнаступом України.

Фейковий «мер» зізнався, що на роботу до окупаційних органів влади влаштувалося багато переселенців з Маріуполя та Вугледару. Підтвердив, що майнові права власників підприємств, які через свої переконання не погодилися перейти в російську юрисдикцію, привласнилися окупаційною владою, а потім були передані третім особам.

Щодо українського спротиву, то Сауленко впевнений, що у окупаційної адміністрації вже давно немає причин для занепокоєння. Наприклад, під час псевдовиборів, партизани обмежилися написами українською мовою, вивішуванням українського прапора та зриванням триколору (про вибух на дільниці в ліцеї 7 вересня зрадник також «забув»).

«Місто очистилося від не дуже порядних людей» – так Сауленко висловився про бердянців, які були змушені залишити свої домівки через російську окупацію, але запросив їх повертатися, звісно за умови переходу під рашистський прапор.

Пропагандист Піскорський пригадав заступницю голови Бердянської районної держадміністрації Ольгу Галаніну, яка в березні минулого року поїхала на підконтрольну територію і була затримана СБУ, та спитав, чи багато є таких випадків, але Сауленко зробив вигляд, що вперше про це чує.

Під час інтерв’ю автор матеріалу дозволив собі назвати Чорноморське узбережжя «частиною «русского міра» в цивілізаційному сенсі», проте «забув» вказати, що Сауленко має судимість за педофілію. І це не дивно, адже тижневик «Myśl Polska» з початку повномасштабного вторгнення Z-армії в Україну відверто пропагує проросійські та антиукраїнські погляди. Звісно, за його цинічною брехнею стоять кремлівські куратори з пачкою кровавих рублів.

Автор

Завантажити ще...