Як радянсько-московська влада нищила церкви Бердянщини. Документи

Радянська влада завжди сприймала церкви як своїх конкурентів – адже комуністична ідеологія мала всі ознаки релігії та мала її підмінити. Путінська росія, яка є продовженням СРСР, пішла далі і поставила Російську православну церкву собі на службу, зробивши її своїм інструментом пропаганди та управління суспільством.

11 травня низка бердянських та приморських священиків Української православної церкви Московського патріархату звернулися до патріарха Кірілла з проханням прийняти їх єпархії до складу РПЦ – і вже за 5 днів воно було задоволено. Так Кремль провів одну з інформаційних операції на релігійному грунті для досягнення свої військових цілей. При цьому на окупованих територіях росія здійснює грубі порушення релігійної свободи, жорстоко переслідуючи представників нелояльних конфесій – у Бердянську вже проведено обшуки в баптистській церкві, римо-католицькому та греко-католицькому костелах, а два священики УГКЦ півроку утримуються в полоні.

Попи-зрадники йдуть на співпраці з окупаційною владою, сподіваючись на стабільне фінансування та отримання впливу на суспільні процеси. Хоча контакти з Москвою у них мали б викликати лише огиду. Адже ще кілька десятиліть тому кремлівська влада знищувала православні (і не тільки) храми та релігійні громади Бердянщини.  Щоб не бути голослівними, розглянемо кілька історичних фактів та документів, які «Локатор-Медіа» отримав у Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України (публікуються вперше).

Лише за короткий період – з 1 вересня 1924 по 1 вересня 1925 років молодою радянською владою було закрито 7 релігійних будівель. У підсумковій Відомості тих часів зазначається, що це збудована у 1862 році Миколаївська цвинтарна церков, костел (нібито через відсутність віруючих) та молитовний будинок (позначений як «кир. мол. дом» – ймовірно, лютеранська кірха) у Бердянську; каплиця у селі Луначарьке (Азовське); армянська церква та синагога у Ногайську (Приморську); а також ще одна церква у селі, назва якого вказана нерозбірливо.

У 1950 році церковна будівля міста Осипенко (так Бердянськ називався з 1939 до 1958 року) була вилучена під школу, а пізніше в ній розмістили гуртожиток технікуму. В той же час церква села Новотроїцьке після вилучення використовувалась під медичну дільницю.

Такі дані можна знайти у документі з цинічною назвою «Список церковных зданий, изъятых у верующих постановлением облисполкома и переданных добровольно для культурных нужд».

З часом тиск радянської влади на священників та «віджим» храмів помітно активізовувався. Згідно Відомостей, укладених уповноваженими ради зі справ російської православної церкви Запорізької області УРСР Е. Сидоренко у 1959-1960 роках та В. Бароном у 1960-1964 роках, у релігійних громад Бердянщини було вилучено щонайменше 10 будівель.

Два з них в місті: Кирило-Мефодієвська церква в поселенні Матроська Слобідка (тепер мікрорайон Бердянська) була передана школі та використовувалась спочатку як дитяча бібліотека, а згодом як навчальний спортивний клас; інший молитовний будинок було передано міськкомунгоспу для розміщення похоронного бюро.

У районі комуністи перебладнали 8 церков. У селі Юр’ївка – під дитячі ясла, в селі Осипенко – під спортивний класс школи, в селі Андровск (правильна назва – Андрівка) – під сільську раду, в селі Миколаївка – під шкільні класи, в селі Берестове – під клуб, Покровську церкву села Димитрієвка (наразі Дмитрівка) – під медичну амбулаторію, Георгієвську церкву села Стара Петрівка (наразі Старопетрівка) – під класи школи, у селі Партизани (наразі село Новопавлівка Приморської міської громади) – під гуртожиток механізаторів.

Культова споруда села Нововасилівка була переобладнана і використовувалась Бердянським райпобуткомбінатом для майстерні з виготовлення пам’ятників. Про це йдеться у листі уповноваженого ради у справах релігій Запорізької області УРСР Е.М. Николаенко від 1982 року.

Хтось ще сподівається, що союз бердянських попів з московською церквою принесе їх пастві та регіону вцілому щось позитивне?

На першому зображенні – Георгіївська церква на міському кладовищі Бердянська (східна сторона). Фото 1962 року.