Місяць: Листопад 2022

Головне управління СБУ у м. Києві та Київській області викликає назначеного окупантами «директора» порту Бердянськ Володимира Стельмаченка. Йому треба з’явитися 30 листопада для отримання повідомлення про завершення досудового розслідування та обвинувального акту. Відповідна повістка була оприлюднена правоохоронними органами України.

Наразі Стельмаченко перебуває у статусі підозрюваного за частиною 1 статті 111-2 (пособництво державі-агресору), частиною 2 статті 28 (вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб) та частиною 1 статті 438 (порушення законів та звичаїв війни – розграбування національних цінностей на окупованій території) Кримінального кодексу України.

28 квітня Міністерство інфраструктури України оголосило про закриття порту до повернення контролю над ним, а вже через місяць Стельмаченко прийняв кадрову пропозицію окупаційної влади. В порту він працював і раніше – з 2004 року – але законно і на посаді офіцера групи оперативного складу Служби морської безпеки. Отримавши нову псевдопосаду, Стельмаченко одразу долучився до організації вивезення десятків тисяч тонн зерна.

Дивно, але до повномасштабної війни цей зрадник був волонтером «Азову» – допомагав батальйону у оснащенні та налагодженні зброю, шукав одяг та амуніцію, навчав рукопашному бою. В деяких джерелах його називають засновником та керівником товариства сприяння обороні України «Коловрат», але це не відповідає дійсності.

– Я завжди вважав і не приховував, що Україна – це історико-політичне непорозуміння. І, нарешті, настав момент, коли це питання буде, сподіваюся, вирішено повністю і назавжди, – розповів Стельмаченко рашистським пропагандистам після свого «підвищення». – Мені поставлено завдання відродити порт та відновити його працездатність, відновити колектив, багато в чому скласти його з нових людей. Як людина, я вже бачу масштабні зміни на краще, ця ситуація мене надихає. Зараз проводиться широкомасштабна робота з інтеграції нашого порту до народного господарства російської федерації.

https://www.youtube.com/watch?v=uYMvJ2c-Udk

У разі доведення провини, Стельмаченку загрожуватиме позбавлення волі на термін до 12 років. І з такими відеозізнаннями це, схоже, лише питання формальностей та часу.

16 листопада Шевченківський районний суду міста Києва обрав для самопроголошеного «мера» Бердянська Олександра Сауленка запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. На даний момент йому заочно оголошено вже дві підозри. 20 липня – за частиною 2 статті 111 (державна зрада в умовах воєнного стану) та частиною 1 статті 438 (розграбування національних цінностей на окупованій території), а 4 серпня – за частиною 8 статті 111-1 (надання допомоги збройним формуванням держави-агресора у веденні бойових дій проти ЗСУ), частиною 3 статті 27 (утворення злочинної організації), частиною 1 статті 111-2 (публічне заперечення здійснення збройної агресії проти України) та знову частиною 1 ст. 438 Кримінального кодексу України.

Захисник проти обрання такого запобіжного заходу заперечував.

Із матеріалів суду відомо, що 10 листопада Сауленко оголошено у міждержавний та міжнародний розшук, оскільки на даний момент його місце знаходження не встановлено.

22 листопада той же Шевченківський районний суду міста Києва надав дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування, яке передбачає проведення усіх необхідних дій та заходів без участі підозрюваного.

Кримінальне провадження відносно псевдомера Сауленка розслідує Головне управління СБУ за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора.

Правоохоронці викликають Сауленка на 28 листопада для допиту у якості підозрюваного, отримання повідомлення про закінчення досудового розслідування та вручення обвинувального акту. У разі його неявки, матеріали все одно будуть передані до суду і почнеться розгляд справи по суті.

В публічній площині останнього разу Сауленко про себе давав знати 11 листопада, коли окупантський Telegram-канал повідомив про нібито проведення ним зустрічі з «керівниками» комунальних підприємств та головами ОСББ.

Слідчий відділ Бердянського районного відділу поліції проводить перевірку за фактом розтрати посадовими особами Бердянської міської ради бюджетних коштів шляхом фінансування виплат за пільговий проїзд міським транспортом загального користування суб’єктам господарювання, які вели свою діяльність в тимчасово окупованому Бердянську з 24 лютого по 30 липня.

Мова йде про перерахування перевізникам 2 мільйонів бюджетних гривень, яке зіграло на руку окупаційній владі та про яке ми розповідали раніше.

Провадження було відкрито 7 листопада за ознаками частини 4 статті 191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Розслідування перебуває на контролі Бердянської окружної прокуратури.

Окупанти провели обшуки у приміщеннях бердянського храму Української греко-католицької церкви, де нібито «виявили» у відрах з рідкою штукатуркою тротилові шашки, корпуси осколково-піхотних мін, гранат та мінометних снарядів, електронні підривники та розібраний комплект пістолетної системи. Особливо «значущою» знахідкою для росіян стала книга митрополита УГКЦ Андрея Шептицького «Наша державність. Як будувати Рідну Хату», яку вони назвали «матеріалом нацистського змісту».

Одне з московських дезінформаційних видань у звичному стилі повідомило, що бердянські священики давно «вели себя как-то вызывающе, призывали к противодействию российским военнослужащим, а также проводили молитвы в защиту и честь украинской армии», а інше про те, що «в библиотеке монастыря оказалось множество книг священников, служивших гитлеровскому режиму в годы ВОВ… на Украине их практически считают святыми».

Настоятелі храму Іван Левицький та Богдан Галета свою причетність до зберігання зброї заперечують, але були затримані – по суті взяті у заручники, адже цю провокацію інакше, як відповіддю на обшуки українських правоохоронців у Києво-Печерській лаврі, розглядати складно.

Місцезнаходження Івана Левицького та Богдана Галети наразі невідоме.

Сьогодні Заводський районний суд міста Запоріжжя виніс вирок громадянину М., який обвинувачувався у державній зраді. Чоловік вступив до лав війська так званої «донецької народної республіки» та приймав участь в бойових діях проти ЗСУ.

Бойовик визнав свою провину та повідомив, що дійсно пішов до незаконного збройного формування і отримав за це покарання у вигляді 15-ти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Сувора невідворотня розплата за перехід на бік ворога в період збройного конфлікту та участь у бойових діях проти ЗСУ чекає на кожного, хто доєднався до нищення українського народу та його майна.

Окупанти продовжують встановлювати у Бердянську порядки часів СРСР. В місті під виглядом «боротьби зі спекуляцією» тривають жорсткі перевірки «доступності» цін на одяг, взуття та інші товари. Підприємців зобов’язують визначати вартість за певними критеріями і «не випадати із загального контексту Запорізької області», а не орієнтуватися на власні видатки. Тих, хто ігнорує ці грабіжницькі умови, окупанти штрафують.

Для багатьох бізнесменів таке агресивне регулювання означає неминуче банкрутство.

До Бердянська первіряти ціни приїхав так званий «и.о. министра по тарифам и ценовому регулированию военно-гражданской администрации Запорожской области» Андрій Кочетов.

Цей персонаж – колаборант зі стажем. Він виходець із Донецької області, але є одним із організаторів терористичного утворення «лнр».

До того, як росіяни привезли Кочетова на захоплену частину нашої області, він числився членом «совета федерации профсоюзов лнр» та головою фейкової «республиканской организации профсоюза работников инновационных и малых предприятий». Назви пафосні – діяльність злочинна.

Поява чергового варяга свідчить про кадрові проблеми окупаційної адміністрації, яка за рахунок місцевих підприємців намагається створити ілюзію економічної стабільності. Як бачимо, у російській реальності немає місця ні цивільним правам, ні вільним ринковим відносинам, ні справедливості.

Територіальне управління Державного бюро розслідувань у Мелітополі, що поширює свою діяльність на Автономну Республіку Крим, Запорізьку, Херсонську області та місто Севастополь, повноцінно відновило свою роботу. Наразі офіс цього підрозділу працює у звільненому від окупантів Херсоні. Колектив відділу вже повернувся до виконання обов’язків в обласному центрі та на звільнених територіях регіону, проводячи стабілізаційні заходи та виявляючи злочинців й зрадників.

Співробітники ДБР вже знайшли повний перелік зрадників, що несли службу у «поліції» рашистів.

Правоохоронці, які перейшли на бік ворога, тікаючи з Херсону, залишили в кабінеті докази державної зради – «журнал принятия (сдачи) поста и проверки несения службы по охране здания управления уголовного розыска гу мвд Херсонской области».

Також знайдено повні списки з адресами, телефонами, званнями, позивними колаборантів-поліціантів. Позивні, обрані зрадниками, заслуговують окремої уваги: «Дукалис», «Кобра», «Джокер», «Килер», «Купець», «Мать», «Вано».

До речі, останній – «Вано» – це колишній співробітник ГУНП в Херсонській області, якому вже заочно повідомлено про підозру у державній зраді. Відомо, що він спільно з військовими рф брав участь в обшуках у співробітників поліції та вилученні наявної у них вогнепальної зброї і боєприпасів. За це він отримав звання майора, посаду «заступника начальника відділу управління» та грамоту з двоглавою куркою. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.

ДБР закликає всіх, хто має інформацію про колаборантів, повідомляти її на спеціальну телефонну лінію за номером 044-300-27-07 або надсилати кореспонденцію на офіційну адресу електронної пошти: [email protected].

«Підрозділи ЗСУ продовжують накопичувати сили в районі Оріхова та Гуляйполя для удару на південь – на Бердянськ чи Мелітополь. У Вільнянськ перекидують ешелони з тяжкою військовою технікою, включаючи американські РСЗВ HIMARS. Йде бойове злагодження, одразу приходять готові підрозділи, які вже мають досвід ведення бойових дій, у тому числі на херсонському та криворізькому напрямках», — такими повідомленнями з посиланням на Володимира Рогова зараз наповнюються безліч російських інформаційних видань, у тому числі й центральних.

На думку Рогова, пріоритетами для України будуть повернення контролю над Запорізькою АЕС та Енергодаром, а також вихід до Бердянська на узбережжя Азовського моря, щоб перерізати сухопутний коридор до Криму.

Рогов є «говорящей головой» окупаційної влади в Запорізькій області (аналогом ліквідованого Кирила Стремоусова на Херсонщині). Для легалізації в публічному просторі його зазвичай представляють членом фейкового «главного совета администрации Запорожской области» або головою руху «Мы вместе с россией», від імені якого організовувався злочинний псевдореферендум.

Колаборанти та їх російські господарі усвідомлюють неминучість контранаступу Збройних сил України, який призведе до деокупації регіону, тому роблять усе, щоб цей процес затягнути якомога довше.